Під саркофагом Чорнобильської АЕС зафіксовано тривожні зміни щодо радіаційного фону. Фахівці спрогнозували, чи загрожує це довкіллю

Під саркофагом Чорнобильської АЕС зафіксували збільшення нейтронів, але вчені вважають, що це сталося через переміщення вологи всередині зруйнованого реактора, а не внаслідок відновлення ланцюгової реакції. Дослідження, опубліковане у журналі Nuclear and Radiation Safety і адаптоване для пересічного читоча виданням в earth.com, передають Патріоти України.

"Простіше кажучи, датчики зафіксували стрибок нейтронної активності у 2019 році, а потім її поступове зниження до нового стабільного рівня в глибині 4-го енергоблока", - пояснили у матеріалі.

Водночас нове дослідження повʼязує цю закономірність з тим, як вода надходила в уламки та виходила з них після того, як величезне укриття над обʼєктом змінило вологість та дренаж будівлі.

Зазначається, що робота проводилася в Інституті проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України. Команда досліджувала, як матеріали, що містять паливо, поводяться всередині герметичної конструкції на обʼєкті.

"Мережа детекторів на території Чорнобиля, яка називається Системою моніторингу ядерної безпеки, стежить за кластерами паливних уламків на предмет повільних змін, які можуть вказувати на ризик. Конструкція та робота системи були детально описані командою, яка її створила, включаючи те, як нейтронні та гамма-сигнали Чорнобиля спадають і піднімаються в десятках точок на території руїн", - додали в earth.com.

За словами дослідників, коли конструкція висохла після встановлення укриття, вода витекла з тріщин та порожнин, через що змінився спосіб уповільнення та відбиття нейтронів.

Вчені додають, що такі зміни також відбулися внаслідок руху води через пористі уламки у конструкції.

"Самі уламки складаються з лавоподібних матеріалів, що містять паливо, розплавленого палива, змішаного з бетоном, піском і уламками сталі. Ця суміш є хімічно складною і насиченою порожнинами, які можуть утримувати і вивільняти воду в міру зміни клімату в будівлі", - акцентують у матеріалі.

Нова безпечна арка, яка тепер покриває майданчик, змінила вологість будівлі та захистила її від дощу. Оператор української АЕС повідомив, що споруда була передана у користування 10 липня 2019 року, а пілотна експлуатація розпочалася у квітні того ж року.

"До передачі споруди вода неодноразово проникала в нижні приміщення та свердловини, що створювало складний мікроклімат навколо уламків. Після закриття приміщення повітря та поверхні всередині почали висихати, а вода, що там затрималася, почала стікати або випаровуватися. Ця зміна чітко збігається з часом появи нейтронного сигналу. Кількість імпульсів поступово зростала, коли вода між датчиком і уламками випаровувалася, а потім стабілізувалася, коли місцеве середовище виявилося в нормі", - пояснили у публікації.

Зазначається, що зовнішні спостерігачі ще кілька років тому помітили зростання кількості нейтронів, що викликало питання про те, чи не відбувається розпад у важкодоступному місці. Зокрема детальне дослідження 2021 року розповіло про ці побоювання.

Водночас науковці запевняють, що вже до 2025 року ситуація стабілізувалася, адже було проведено більш точне моделювання потоку таких уламків.

За словами вчених, наразі найбезпечніше - це продовжувати вимірювання та тестування у міру зміни клімату будівлі, адже така конструкція буде й надалі змінювати вологість й температуру всередині старої споруди, що може впливати на водний баланс в уламках.