Шлях з "хазарів у німці": Які засоби платежу карбували на багатій Волині в часи Русі

Фото ілюстративне. Монети.

У часи Русі Волинь була одним із найбагатших регіонів держави. Про це свідчать десятки скарбів, знайдених у Києві, Чернігові, Львові, Володимирі та Луцьку. Та несподівано сліди волинського срібла ведуть далеко за межі України — на острів Готланд у Балтійському морі, передають Патріоти України з посиланням на «Історичну Волинь».

Саме там археологи за два століття виявили сотні скарбів — злитки, прикраси й тисячі монет, серед яких чимало арабських дирхемів.

У VIII–IX століттях через Волинь пролягав важливий торговельний шлях «із хозар в немец». Його вважають другою ключовою магістраллю поряд зі знаменитим маршрутом шлях із варяг у греки.

Через ці шляхи молода держава з центром у Київська Русь розвивала зовнішню політику й міжнародну торгівлю.

У розрахунках використовували:

• арабські срібні дирхеми,
• візантійські динари,
• західноєвропейські монети,
• у XIII–XIV століттях — монети Золотої Орди.

Для великих угод застосовували срібні зливки — гривні вагою від 95 до 200 грамів.

Волинський тип гривень

В XI–XII століттях на Волині відливали власні срібні зливки — так звані гривні волинського типу. Їх знаходили у Луцьку, Дорогобужі, на Ринковій площі Луцька та в інших містах.

Відомо приблизно 180 гривень цього типу — майже стільки ж, як і київських.

Особливості волинських зливків:

• довжина — 14,5–18,6 см;
• вага — близько 199–206 г;
• проба срібла — 946–993;
• форма — прутоподібна або сегментна;
• частина має сліди ударів або розплескані кінці.

У басейні річки Сарна археологи знайшли скарб із дев’яти таких зливків разом із бронзовими амулетами у формі сокирок і кігтя. На сході Ківерцівського району виявили ще один грошово-речовий комплекс — із 26 срібних «прутиків», шийними гривнами та ланцюжками.

Чому волинські скарби опинилися на Готланді?

Острів Готланд у середньовіччі був одним із найбільших торгових центрів Балтики. Саме сюди з’їжджалися купці зі Скандинавії, Русі, арабського світу.

Велика кількість східноєвропейського срібла на острові свідчить: волинські й київські купці активно брали участь у міжнародній торгівлі. Частина монет і зливків осідала у вигляді скарбів — їх закопували в землю як запас на «чорний день».

Срібний міст між Балтикою та Руссю

Таким чином, Волинь була не периферією, а важливим економічним центром Русі. Її срібло циркулювало від арабського світу до Скандинавії, а сьогодні археологи знаходять ці матеріальні свідчення торгівлі навіть на островах Балтійського моря.

Фрагменти давньоруських срібних гривен зі скарбу Ківерцівського р-ну Волинської області

Історія волинських гривень — це ще одне підтвердження того, що середньовічна Україна була глибоко інтегрованою в міжнародні економічні процеси.