Смітник, що став сенсацією. У Дубно виявили унікальний погріб XVI століття, що приховував сотні артефактів

Звичайна міська вулиця у середмісті Дубна несподівано відкрила двері в епоху князів Острозьких. Під час рятівних археологічних робіт на вулиці Костянтина Острозького дослідники натрапили на добре збережену господарську споруду XVI століття — погріб, що десятиліттями приховував сотні артефактів і справжні нумізматичні раритети, передають Патріоти України з посиланням на ІА "Конкурент".

Розкопки тривали близько двох тижнів і відбувалися наприкінці 2025 року — ще до настання сильних морозів. Археологам вдалося відкрити обриси невеликої, але глибоко заглибленої у материк споруди розміром приблизно 2×2 метри та глибиною майже півтора метра. За всіма ознаками, об’єкт належить до господарської забудови міста доби середини XVI століття.

Спочатку погріб використовувався за прямим призначенням — для зберігання продуктів і майна мешканців садиби. Згодом його функція змінилася: споруда перетворилася на смітник, куди десятиліттями скидали побутові відходи. Саме це і зробило знахідку надзвичайно цінною для науки.

Археологи ідентифікували 192 керамічні посудини різного ступеня збереженості. Переважну більшість становлять горщики — понад 90% усієї колекції. Також знайдено глеки, макітри, миски та покришки, які дають уявлення про повсякденне життя дубенських міщан XVI століття.

Не менш вражаючою стала колекція металевих виробів. Серед знахідок — цвяхи, елементи кріплення, підківки до чобіт, уламки ножів, а також близько десяти фрагментів голок і шил. Така концентрація дрібних інструментів дозволяє припустити, що поруч мешкав ремісник — імовірно, кравець або швець.

Цю версію підсилює ще одна унікальна знахідка — свинцева пломба з гмерком, тобто цеховим або родинним ремісничим знаком. Подібні пломби широко використовувалися в Європі для опломбування тюків із сукном і є прямим свідченням розвиненого ремісничого життя.

Окремої уваги заслуговують чотири знайдені монети, кожна з яких має власну історичну вагу. Серед них — півгріш короля Сигізмунда І Старого, литовський півгріш 1562 року та литовський дводенарій Сигізмунда ІІ Августа 1570 року. Проте справжньою сенсацією стала монета з емісій правителів Кримського ханства.

Ця знахідка є унікальною для Дубна: подібну монету на території міста виявили вперше. Вона не лише свідчить про торговельні та культурні зв’язки з Кримом, а й опосередковано підтверджує згадки в писемних джерелах XVI століття про так званих «дубенських татар». Наразі монета очікує на детальну атрибуцію.

Як зазначає науковий співробітник заповідника Юрій Пшеничний, об’єкти XVI століття у середмісті Дубна — велика рідкість. Від 2005 року це лише третя подібна знахідка, задокументована в центральній частині міста. Причина — щільна забудова XIX–XX століть, яка знищила значну частину давніх культурних шарів.

Водночас саме ця споруда вирізняється винятково широким спектром добре датованих матеріалів, що робить її надзвичайно цінною для вивчення матеріальної культури дубенських міщан доби князя Василя Острозького.

Усі знайдені артефакти нині перебувають на етапі опрацювання та реставрації. Згодом вони поповнять фонди й експозиції Дубенського замку — і стануть ще одним доказом того, що історія міста буквально лежить під ногами його мешканців.