У Кличка заявляють про успіхи з відновлення озера Синє на Виноградарі, а також готують комплексні екологічні зміни щодо водоймищ та зелених зон столиці

Сучасний стан розчищеного озера Синє. Фото: КП «Плесо» Найбільше з вододільних озер Києва, Синє, що утворилося близько 10 000 і було фактично втрачене, через поступове пересихання викликане антропогенним фактором на початку 2020-х, нині вдалося відновити і стабілізувати — рівень води більше не падає, а над відновленням водойми працюють науковці.

На 2026 рік Київ переходить від традиційного механічного очищення до хімічної-біологічної комплексної ревіталізації водоймищ. Такий підхід передбачає попереднє дослідження стану водойми, застосування спеціальних методів очищення, а також подальший моніторинг результатів. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Павло Іванов в інтерв’ю для «Вечірнього Києва», передають Патріоти України.

Міська влада обіцяє посилити природозазісну та відновлювальну роботу ще на кількох локаціях столиці.

У пріоритеті п’ять водойм: ставок на Троєщині, озеро Сонячне, озеро Берізка, затока Десенка та Йорданське озеро. Роботи на цих об’єктах мають зменшити замулення, запобігти «цвітінню» води та поступово покращити її якість.

Окремо триває робота над збереженням проблемних водойм, зокрема озера Синє, рівень води якого падав останні десятиліття. Наразі ситуація там стабілізувалася: рівень води більше не знижується, а ризику втрати водойми немає.

«Проблема Синього озера не виникла за рік чи два — вона формувалася впродовж довгого періоду. Там цілий комплекс причин, які впливали на обміління. Зараз із цим об’єктом працюють фахівці КП „Плесо“, Інституту гідробіології, Державного агентства водних ресурсів. Усе це супроводжується науковими дослідженнями.», — запевнив Павло Іванов.

Нагадаємо, поки столична влада кілька років запрягала з рятувальними роботами, влітку 2024 року Синє озеро повністю пересохло. Природозазисники виловлювали залишок риби, переводячи її в інші водойми.

Станом на 2001-2002 роки в озері мешкало 12 видів риб серед яких були плітка, карась звичайний та сріблястий, короп, окунь, щука.

За словами директора Департаменту, у цьому році також планується масштабне озеленення. Фахівці планують висадити 6 тисяч дерев, понад 32 тисяч кущів і більше ніж 5 мільйонів квітів. Роботи з довкіллям вже розпочались: з початку цього року комунальні підприємства висадили більш як 500 дерев і близько 4 тисяч кущів. На ці потреби планують виділити понад 190 мільйонів гривень.

«Зараз триває підготовчий етап — підприємства закуповують посадковий матеріал, формують локації, де саме буде висадка. Тобто роботи вже йдуть і будуть активно продовжуватися впродовж весни.», — пояснив директор Департаменту.

Окрім того цього року збільшиться кількість ділянок без скошування трави до 108 локацій, із загальною площею близько 258 гектарів. Такий підхід має не лише естетичний, а й екологічний ефект, оскільки трава допомагає утримувати вологу в ґрунті, зменшувати перегрів територій у спеку та створює умови для оптимального життя для комах, запилювачів й дрібних тварин. До того ж у столиці розвивають і декоративні луки — ділянки з багаторічними травами та злаковими рослинами, які не потребують регулярного догляду. Цьогоріч таких локацій буде вже 30.

Як пояснив Павло Іванов, такі зміни спрямовані на поступове покращення стану довкілля та формування більш стійкого міського середовища, яке враховує як сучасні виклики, так і довгострокові потреби столиці.

Саме час готувати вишиту сорочку: Коли цьогоріч в Україні відзначатимуть День вишиванки

п’ятниця, 8 травень 2026, 15:00

Незабаром матимемо чудову нагоду потужно відчути себе частиною багатомільйонного "українського моря", згадати про багаті народні традиції, зазначають Патріоти України. . День вишиванки — одне з найяскравіших і найсимволічніших свят в Україні. Коли укр...

Це здивує! Хто більше шкодить клімату - чоловіки чи жінки

п’ятниця, 8 травень 2026, 14:32

Шведські науковці повідомили, що чоловіки «шкідливі» для нашої планети. Зокрема, вони дійшли висновку, що поведінка чоловіків більше шкодить клімату, ніж жіноча. Йдеться про форми маскулінності, які впливають на споживання, політику, промисловість і ст...