В маленькому Люксембурзі археолог-аматор знайшов великий скарб золотих монет Римської імперії

У Люксембурзі археологи досліджують незвичайний скарб із 141 золотої монети часів пізньої Римської імперії. Знахідка цікава не лише своїм розміром, а й походженням частини монет: чимало з них були викарбувані за тисячі кілометрів від місця, де їх закопали, передають Патріоти України

Історія знахідки почалася у 2018 році на ділянці Ум Ранк поблизу Хольцтуму на півночі Люксембургу. Як пише Popular Mechanics, двоє аматорів із металодетекторами виявили там перші 38 золотих монет. Про знахідку вони повідомили Національному інституту археологічних досліджень (INRA) у вересні 2019 року.

Після цього археологи розпочали масштабні розкопки. На місці вони також виявили залишки давньоримської фортифікації – бурґуса, кам'яної сторожової споруди, які римляни використовували в різних частинах імперії. Подальші роботи дозволили знайти ще монети, і загальна кількість склала 141 золотий солід. Дослідження на території тривали з 2020 до 2024 року, після чого влада Люксембургу офіційно оголосила про відкриття.

За словами дослідників Девіда Вігга-Вольфа, Девіда Вайса та Лінн Штоффель, монети карбувалися приблизно між 362 і 402 роками нашої ери. Вони походять майже з усіх римських монетних дворів, які діяли в той період, і зображують практично всіх імператорів відповідної епохи.

Особливу увагу археологів привернули 17 монет із Нікомедії – давнього міста в Анатолії, на території сучасної Туреччини. Як зазначає автор публікації, така кількість монет із цього центру є надзвичайною: в базі даних Оксфордського університету, яка містить інформацію приблизно про 14 тисяч римських скарбів, немає іншої регіональної знахідки з подібною концентрацією нікомедійських монет.

Дослідники також виявили монети з Антіохії, яка була важливим торговельним центром на сході імперії. Ймовірно, вони потрапили далеко на захід разом із римськими військовими. У публікації пояснюється, що частина монет була викарбувана в 364–367 роках, коли імператор Валентин I отримав владу в Анатолії, виплатив золоті дари військам, а згодом вирушив на захід для захисту Рейнського кордону.

Водночас залишається незрозумілим, чому скарб закопали приблизно через три десятиліття – близько 395 року. Археологи не знайшли свідчень битви, політичної нестабільності чи іншої масштабної кризи, яка могла б змусити власника ховати значні статки.

Не виключено також, що власник планував повернутися за своїм золотом, але з невідомих причин цього не зробив.

Додаткову загадку створює склад деяких монет. Попри золотий вигляд, окремі екземпляри можуть містити значні домішки олова або срібла. Одна з монет навіть має ознаки виготовлення з двох з'єднаних шарів металу. Її склад дослідники планують проаналізувати детальніше.

Через рідкісність окремих монет та їхній винятковий стан Міністерство культури Люксембургу придбало скарб приблизно за 322 тисячі доларів. Подальше вивчення знахідки може допомогти встановити маршрут, яким золото потрапило до Люксембургу, та, можливо, розкрити таємницю його власника.