Шведські інженери створили установку, здатну виробляти синтетичне паливо, використовуючи вуглекислий газ із повітря, воду та електроенергію з відновлюваних джерел, передають Патріоти України.
За розміром пристрій приблизно як великий холодильник. Його розробили інженери Міа та Ерік Дальгрен, які 2019 року заснували в Нью-Йорку компанію Aircela.
Вперше свою розробку вони представили у травні 2025 року в Нью-Йорку.
За заявленими характеристиками, установка здатна виробляти близько 3,6 літра бензину за 24 години, водночас поглинаючи приблизно 10 кг CO₂ на добу.
Отримане паливо, за даними розробників, призначене для використання у сучасних автомобілях із двигунами внутрішнього згоряння.
Виробники заявляють, що воно не містить сірки, етанолу та важких металів. Його октанове число відповідає приблизно 95-октановому бензину, тому паливо може використовуватися у звичайних бензинових двигунах без їхньої модифікації.
Внутрішній об'єм установки становить до 64 літрів.
Орієнтовна роздрібна ціна установки становить від 14 000 до 18 500 євро.
Компанія планує розпочати продажі у США наприкінці 2026 року.
Водночас винахід навряд чи стане заміною звичайним АЗС для більшості водіїв. Його потенційне застосування насамперед пов'язують із місцями, де є доступ до великої кількості дешевої відновлюваної електроенергії.
Основним обмеженням технології є її енергоємність.
За наведеними даними, для виробництва одного літра бензину потрібно близько 20 кВт·год електроенергії. Це означає, що на виготовлення пального витрачається значно більше енергії, ніж потім вивільняється під час його спалювання в двигуні.
Розробники визнають цю особливість і наголошують, що установка найбільш доцільна там, де електроенергія з відновлюваних джерел є дешевою або виникає її надлишок.
Наприклад, таку систему потенційно можна використовувати в районах із великими сонячними чи вітровими потужностями, де частина виробленої електроенергії інакше залишалася б невикористаною.
Серед потенційних користувачів називають віддалені громади, військові об'єкти, фермерські господарства та промислові підприємства, які мають доступ до відновлюваної енергії, але розташовані далеко від звичайної паливної інфраструктури.
Процес виробництва пального складається з кількох етапів.
Спочатку установка забирає атмосферне повітря та пропускає його через розчин гідроксиду калію (KOH). Він поглинає вуглекислий газ, що міститься в повітрі.
Паралельно за допомогою електроенергії відбувається електроліз води — її молекули розщеплюються на водень і кисень. Кисень вивільняється, а водень використовується на наступних етапах.
Далі захоплений CO₂ з'єднують із воднем для отримання метанолу. Після цього метанол перетворюють на бензин за допомогою каталітичного процесу MTG (methanol-to-gasoline — «метанол у бензин»).
Таким чином, вуглець у паливі походить не з викопної нафти, а з CO₂, який раніше був вилучений із повітря.
За задумом розробників, це дозволяє створити замкнений вуглецевий цикл: під час спалювання пального двигун знову викидає CO₂, який потенційно може бути повторно вилучений із атмосфери для виробництва нового палива.
Однак така система не робить використання бензину повністю безенергетичним: ключовим ресурсом для процесу залишається велика кількість електроенергії, бажано отриманої з відновлюваних джерел.
Українці, які шукають роботу в Польщі, можуть зіткнутися не лише з різницею між обіцяною та реальною зарплатою. Серед ризиків — виплати «в конверті», незареєстрована робота, приховані утримання, маніпуляції з преміями та робочим часом, а також проблеми...
У Люксембурзі археологи досліджують незвичайний скарб із 141 золотої монети часів пізньої Римської імперії. Знахідка цікава не лише своїм розміром, а й походженням частини монет: чимало з них були викарбувані за тисячі кілометрів від місця, де їх закоп...
