В Україні пропонують збільшити штрафи за публічне прослуховування російської музики до 5 100–25 500 гривень, поклавши відповідальність на керівників закладів торгівлі, харчування та сфери послуг. Законопроєкт наразі перебуває на розгляді в комітеті Верховної Ради, а штраф становить поки 70 гривень.
Про штрафи, які можуть отримати несвідомі громадяни за звучання музики-окупанта, йдеться в законопроєкті №9547, що передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передають Патріоти України.
Законопроєкт пропонує значне підвищення штрафів за трансляцію російської естрадної музики у громадських місцях. Зокрема, штрафи можуть зрости до 5 100 – 25 500 гривень, замість поточних 70 гривень.
Законопроєкт передбачає, що відповідальність за звучання російської музики у громадських місцях нестимуть керівники закладів торгівлі, харчування та сфери послуг. Це означає, що штрафуватимуть саме їх, а не окремих громадян. Відповідно до законопроєкту, штрафи за порушення становитимуть:
Законопроєктом також передбачені підстави для накладення штрафу. Вони будуть такі:
У пояснювальній записці до законопроєкту, ініційованого 16 депутатами та підтриманого мовним омбудсманом Тарасом Кременем, зазначено, що нинішні штрафи не є справедливими. Наведено приклад інциденту у селі Погреби на Київщині у 2023 році, коли відвідувачка закладу зробила зауваження щодо російської музики в караоке, і її за це виштовхали з приміщення.
Поліція склала протокол, який передбачав штраф для закладу від 17 до 170 грн. Це показує, що існуючі штрафи не є достатніми для запобігання порушенням.
Законопроєкт був зареєстрований у Верховній Раді у серпні 2023 року і наразі перебуває на розгляді в комітеті. Поки що невідомо, чи буде він винесений на голосування в сесійну залу.
Директива Командування Сухопутних сил дозволяє мобілізовувати чоловіків 50-60 років винятково за окремим мобілізаційним розпорядженням. Це підтвердив народний депутат, член комітету з нацбезпеки й оборони Верховної Ради Федір Веніславський у коментарі ...
У серпні 2024 року середня зарплата в держустановах зросла на 44,6% і перевищила 55 тисяч гривень, причому керівники стратегічних установ, таких як НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг)...