

Своїм головним завданням Остапенко вважає відновлення історичного та духовного наративу Лаври. За його словами, Києво-Печерська Лавра має стати символом української ідентичності та національної спадщини, а не об’єктом спотвореної інформації про «спільну спадщину» з Росією. Особлива увага приділяється Нижній Лаврі: відтепер тут служить лише Православна Церква України, а комісія, що перевіряла цінності та мощі святих у печерах, фактично завершила свою роботу. Остапенко сподівається, що найближчим часом печери знову відкриють для вірян і туристів, адже саме вони залишають неповторне враження від Лаври.
Остапенко наголошує на масштабній реставраційній роботі, яка триває і потребує фінансової підтримки. За останні два роки завдяки благодійним коштам вдалося відновити Троїцьку надбрамну церкву та дзвіницю, а Онуфріївська башта готується стати музеєм Івана Мазепи. Планується також системна реставрація всіх святинь у межах підготовки до тисячоліття Лаври, що дасть змогу зберегти українську культурну спадщину для майбутніх поколінь.
Важливим завданням є повернення в Лавру історичних постатей доімперського періоду, таких як Костянтин Острозький, Петро Могила та Іван Мазепа, а також усунення наслідків російської присутності та незаконної забудови, яка псувала архітектурний ансамбль. За словами директора, все це – частина системної роботи держави, церкви та суспільства, спрямованої на відновлення Лаври як української святині та культурного центру.
Забудова часів СРСР вражає невідповідністю масштабів: всередині будівлі – крихітні квартири, а зовні – величезний міжбудинковий простір. Таке планування не було випадковістю, за ними стояло цілісне уявлення про те, яким має бути радянський громадянин, ...
Мініатюрні пташки колібрі щодня споживають значні дози етанолу разом із нектаром, але при цьому не виявляють жодних ознак сп’яніння. Про це свідчать результати нового дослідження, опублікованого в журналі Royal Society Open Science, передають Патріоти ...