

Своїм головним завданням Остапенко вважає відновлення історичного та духовного наративу Лаври. За його словами, Києво-Печерська Лавра має стати символом української ідентичності та національної спадщини, а не об’єктом спотвореної інформації про «спільну спадщину» з Росією. Особлива увага приділяється Нижній Лаврі: відтепер тут служить лише Православна Церква України, а комісія, що перевіряла цінності та мощі святих у печерах, фактично завершила свою роботу. Остапенко сподівається, що найближчим часом печери знову відкриють для вірян і туристів, адже саме вони залишають неповторне враження від Лаври.
Остапенко наголошує на масштабній реставраційній роботі, яка триває і потребує фінансової підтримки. За останні два роки завдяки благодійним коштам вдалося відновити Троїцьку надбрамну церкву та дзвіницю, а Онуфріївська башта готується стати музеєм Івана Мазепи. Планується також системна реставрація всіх святинь у межах підготовки до тисячоліття Лаври, що дасть змогу зберегти українську культурну спадщину для майбутніх поколінь.
Важливим завданням є повернення в Лавру історичних постатей доімперського періоду, таких як Костянтин Острозький, Петро Могила та Іван Мазепа, а також усунення наслідків російської присутності та незаконної забудови, яка псувала архітектурний ансамбль. За словами директора, все це – частина системної роботи держави, церкви та суспільства, спрямованої на відновлення Лаври як української святині та культурного центру.
Українські рукописи на флешці у вигляді кулона-сови, книжки українських авторів, які доводилося купувати потай, та постійний страх привернути до себе увагу. Письменниця Єва Вайда 10 років прожила в окупованому Луганську. Там вона почала писати дебютний...
49-річний військовослужбовець Костянтин Власенко, який днями вперше у світовій військовій історії був евакуйований з позиції за допомогою гексакоптеру, в інтерв’ю для ТСН.ua розповів про те, чим планує зайнятись у найближчому майбутньому, якими для ньо...