34 роки з моменту жахливої катастрофи на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною аварією за всю історію людства. Маємо слушний привід згадати деякі дані про трагедію, котрої можна і потрібно було уникнути, якщо б не "людожерська" політика радянської системи, де "гвинтики" завжди приносились в жертву великим планам, в тому числі "соціалістичним змаганням", зазначають Патріоти України.
26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи та пожежа з незбагненними наслідками для всього світу. У ліквідації аварії взяли участь сотні тисяч людей, а точна кількість постраждалих від трагедії невідома і досі.
Перші ліквідатори, які по тривозі прибули на охоплену полум'ям Чорнобильську станцію, взялися приборкувати атом практично голими руками: без спеціального захисного одягу чи протигазів. Від опромінення, отриманого в ті години, загинуло понад три десятки людей.
Щоб зменшити викиди радіації зі зруйнованого реактора, його з гелікоптерів закидали мішками з піском та свинцем. Загалом у ліквідації аварії взяли участь більше 600 тисяч людей. Точна кількість жертв та постраждалих невідома і досі.
Будівництво атомної станції почалося ще в 1970-х роках, а вже в 1978 році відбувся запуск другого енергоблоку. Виходячи з розсекречених документів КДБ, з 1973 по 1984 рік будівельники неодноразово порушували технічні норми. Крім того, є інформація про те, що на об'єкті часто були присутні сторонні особи.
Український відділ КДБ відзначав нюанси в роботі арматурного цеху. Також там були незадоволені і якістю матеріалів, які використовувалися для будівництва.
У документах йдеться про те, що будівельники часто встановлювали армокаркаси зі сталі низьких марок з поганою якістю електрозварювання.
Перші серйозні побоювання з'явилися в грудні 1978 року. Вони були вказані в звіті начальника одного з відділів КДБ. Він вказав, що при будівництві другого блоку були зафіксовані факти порушень технологічних норм і монтажних робіт. Уже тоді він писав, що це все при експлуатації реактора може спричинити надзвичайні події.
Практично під час всього періоду будівництва ЧАЕС відбувалися невеликі аварії і нещасні випадки. А ось перша серйозна аварія сталася за чотири роки до глобальної катастрофи.
14 вересня 1982 під час аварії на першому енергоблоці радіоактивне паливо випало в графітову кладку. Це призвело до підвищення рівня гамма-випромінювань до 1000 мікрорентген на секунду, що перевищило допустиму межу в 100 разів. Тоді ж під час дощу сталося забруднення території радіацією.
Керівництво станції вирішило промити забруднені ділянки водою, після чого засипали їх листям і грунтом.
Внаслідок вибуху на ЧАЕС утворилася величезна радіоактивна хмара, яка поширилася далеко за межі України. Більше половини викинутих в повітря небезпечних речовин осіли на території Білорусі.
Відселяти людей із зони зараження почали лише через добу після аварії. Вони покидали власні домівки із мінімальною кількістю речей та документів. Їм обіцяли - це ненадовго, виявилося - назавжди. Люди, яким тоді довелось евакуйовуватись, вже кілька років поспіль проводять акцію пам'яті і оживляють покинуту Прип'ять.
Загалом із зони навколо станції виїхало майже чверть мільйона людей. Десятки населених пунктів назавжди зникли з карти України. Навколо зруйнованої ЧАЕС - утворилася мертва зона. Там живуть лише дикі тварини та поодинокі самосели. Ця зона простяглася на площу у кілька тисяч квадратних кілометрів - на цій території могли б легко розміститися три таких мегаполіси як Київ.
Сумна практика влади перетворювати надзвичайні податки з тимчасового явища у постійний фіскальний тягар для українців під благовидною підставою, знов збираються повторити. Відбудова після війни потребуватиме значних ресурсів, тож уряд України розглядає...
Кучеряве або пряме волосся формується значно раніше, ніж людина може побачити його у дзеркалі. Вчені встановили, що вирішальні процеси відбуваються глибоко під шкірою, де розташовані волосяні фолікули, передають Патріоти України. . Саме вони визначают...
