Час Мартиненка, Шокіна і схем пройшов, - Рибачук

Патріоти України пропонують допис, котрий колишній міністр Олег Рибачук розмістив у блозі видання «Новое время»

Громадянське суспільство – дивний феномен, який мене вражає. Ми бачимо, що боротьба з корупцією стає мейнстрімом.

Я знаю з власного досвіду, скільки правильних і небезпечних для старої системи ініціатив вже є. І для цього необов'язково, умовно кажучи, створювати «Комуністичну партію громадянського суспільства». Таке не одноразово було і після Майдану – хочеться неодмінно всіх об'єднати, координувати все. Пам'ятаєте Народні ради?

Насправді ж для ефективного результату потрібно набагато менше людей, але це мають бути однодумці, які розуміють, чого хочуть домогтися, готові до труднощів і вміють переконувати інших. З точки зору управлінського процесу, якщо в справі бере участь одночасно велика кількість різнопланових гравців, вони гасять зусилля один одного. Саме тому в широких коаліціях неможливо дійти конструктивних рішень, якщо точно дотримуватися демократичних принципів.

Але у нас є дивна властивість відчувати, що наразі є найважливішим, куди необхідно рухатися. Коли на Майдані не було матеріалу для барикад, люди набирали сніг у мішки та заливали водою; каміння брали просто з бруківки і при цьому знаходили спосіб не заважати один одному. Не було інженерних груп, що займалися розробкою конструкцій, – просто хтось починав, а інші підхоплювали. І в результаті на кожен виклик, на будь-яку загрозу знаходилася природна реакція захисту і контратаки. Зараз те саме відбувається у сфері боротьби з корупцією.

Корупції буде непереливки. Українським політикам, які не хочуть змін, яким дуже комфортно в наявній системі, треба зрозуміти: їхній час сплив. Я впевнений, що немає перспектив у таких людей, як генпрокурор Шокін і його «діамантові» протеже. Вони відтягуватимуть судовий процес, намагатимуться залякати суди, але варіантів у них немає.

Президент не зможе тримати поряд із собою лояльних, але корумпованих чиновників. Прем'єр не зможе покривати таких, як Мартиненко. Всі вони знищуватимуться, потраплятимуть на світло. Жити так, як раніше, не вийде.

Суспільство це розуміє, і тому його головна мета зараз – перекрити схеми. Не просто звільнити людей, а розкрити та зупинити корупційні схеми. Зросте роль журналістів-розслідувачів, які на Заході виступають "санітарами лісу": дуже багато політичних кар'єр і корупційних схем були зруйновані саме завдяки їм. Раніше ми могли тільки мріяти, але тепер такі речі стають реальністю й в Україні.

За останній рік ми можемо назвати чимало випадків – від заступника Авакова Сергія Чоботаря до Миколи Мартиненка. Поки найсерйознішим викликом є те, що за рік жодна справа не пройшла повний цикл: немає рішень суду та конфіскації незаконно нажитого майна. Такого ще не було, але я відчуваю, що в наступному році ми побачимо завершення циклу: непрості справи будуть доведені до суду, а вердикти будуть винесені показові. Щоб депутати зрозуміли, що доля Лазаренка може спіткати дуже багатьох політиків і чиновників. Що втратять вони не тільки роки свободи, але й чесно вкрадене майно, до якого вони вже встигли звикнути.