
Листопадове!
У обіймах лелієш не ти
Тільки вітер осінній цілує
Покриває сліди самоти
Ти не мій. Ти мене вже не чуєш.
Знову небо заплаче дощем
Знов про тебе мені нагадає
І залишить в душі тихий щем
Все пройшло. Нас вже більше немає.
Тільки падає листя до ніг
І навіює дивну тривогу
Не виню я тебе, що не зміг
Кожен з нас має іншу дорогу.
Автор: Марта КАРХУТ
У старих квартирах можна й досі побачити невелике віконце між кухнею та ванною кімнатою. Воно давно стало джерелом міфів, але справжнє призначення цього елемента має цілком прагматичне пояснення. Багато мешканців навіть не здогадуються, що віконце закл...
1. Поточна ситуація. Противник (російські війська) продовжував активні наступальні дії на вказаному напрямку в смугах 2-ї та 51-ї загальновійськових армій (ЗВА) в операційній зоні свого угруповання військ (УВ) «Центр», намагаючись втілити в життя свій ...