Як Путін тисне на Україну через заручників, - політолог

Представник України в Тристоронній контактній групі Леонід Кучма заявив, що бойовики маніпулюють питанням полонених, затягуючи обмін, тоді як насправді багатьох людей з нашого боку може вже не бути в живих. На жаль, такий ризик дійсно є. Про це у своєму блозі на сайті Новое время пише політолог Володимир Фесенко, передають Патріоти України.

Я чув від людей, які займаються обміном полонених, у тому числі і по лінії СБУ, хоча інформація це делікатна і неофіційна, що мова йде про застосування тортур, надмірної жорстокості по відношенню до наших полоненим, моральний і фізичний тиск. Можливі різні варіанти - ситуація дуже непроста.

Тому я змушений обережно погодитися з Леонідом Кучмою: можливо, частина наших людей, які перебували в полоні, справді могли загинути в результаті таких дій бойовиків-сепаратистів.

Так що один з мотивів затягування обміну з боку бойовиків і приховування інформації про полонених - спроба прикрити той мерзенний і сумний факт, що частина з них вже загинули.

Є й інша сторона: тема полонених, починаючи від Надії Савченко і закінчуючи людьми, про яких широка публіка майже нічого не знає - навіть імен, - інструмент шантажу і маніпулювання з боку Путіна і сепаратистів. Темою заручників грають постійно.

Сепаратистів і Росію цікавить не обмін своїх на чужих; тема військовополонених для них виключно інструмент тиску на українську сторону. Через його використання вони намагаються змусити нас до поступок з інших питань.

На жаль, інструментарій відповідного тиску з нашого боку обмежений. Тим не менш, один з варіантів - активне залучення до вирішення долі заручників (адже мова йде не тільки про військових, там є і журналісти, і цивільні особи з проукраїнською позицією, які опинилися в ув'язненні у сепаратистів). Потрібно залучати міжнародні організації - від Amnesty International і Червоного Хреста до інших, включаючи російські. Це дуже важливо, адже до західних організаціям, як ми бачимо, сепаратисти ставляться з підозрою і, якщо не блокують, то обмежують їх діяльність.

Залучення ж російських організацій може стати непоганим тактичним ходом. Він не гарантує успіху, але дозволить уникнути хоча б заперечення і неприйняття діяльності "з порогу". Можна спробувати діяти і через російських правозахисників у тому числі, щоб натиснути на сепаратистів.