Українці, давши гідну відсіч агресії Кремля, зламали популярні російські стереотипи про себе. Для президента РФ Володимира Путіна це стало холодним душем. Про це пише журналіст Віталій Портников у блозі на сайті "7 днів", передають Патріоти України.
Коментуючи російсько-український конфлікт, журналіст навів приклад Шестиденної війни 1967 року, коли Ізраїль здобув перемогу над п'ятьма арабськими країнами, яких підтримував Радянський Союз.
"На озброєння і підтримку огидних диктатур витрачалися мільйони доларів - а в результаті все рухнуло за шість днів. Було від чого скаженіти. Я саме так назву реакцію радянських керівників і великої частини громадян - сказ, невгамовний, нездоланний, близький до божевілля сказ. І він був пов'язаний не просто з перемогою Ізраїлю. Він був пов'язаний з крахом головного стереотипу навіть не радянського, а російського імперського життя - презирства до євреїв, уявлення про них, як про боягузів, "воюючих у Ташкенті", - пише Портников.
При цьому, на думку журналіста, "російське ставлення до українців нічим не відрізняється від російського ставлення до євреїв".
"Це зневага до "спритних" сусідів. Єврей - торгаш і хитрун, але ніякий не воїн. Українець може навіть служити в армії, але він там старшина, його цікавить майно, подвигу йому не зробити. Звичайно, і українці можуть розповісти про свої військові доблесті - але в російській масовій свідомості ці історії не затримуються. Та й потім всі ці подвиги - вони "всередині" російського державного проекту, вони не вважаються", - пояснив він.
"Багаторічне повоєнне протистояння військ НКВС з Українською повстанською армією - боротьба з бандитизмом, з військовими злочинцями, з нацистськими посібниками, що завгодно, тільки не героїзм. Саме це мав на увазі Путін, коли в своєму знаменитому "посткримському" інтерв'ю, вже працюючи над нападом на Україну, запевняв журналістів, що жоден українець ніколи не вистрілить у російського солдата. Тому що "брат"? Чи тому що боягуз?" - пише Портников.
"Стихійне формування українських добровольчих батальйонів, відродження Української армії, звернення українців до своєї справжньої - а не нав'язаної колонізаторами - історичної пам'яті - все це стало для Кремля справжнісіньким холодним душем, у якому у Путіна вже не було довгоочікуваного партнера. Залишалося тільки скаженіти, скаженіти до падучої, до кривавих хлопчиків у старечих очах - все як у 1967 році! Історія завжди повторюється, коли зневажаєш і ненавидиш тих, хто поруч, і не вважаєш їх людьми", - додав він.
Столиця вже отримала таку кількість енергетичної допомоги, що головним викликом наразі стає не дефіцит обладнання, а необхідність його системного обліку та професійного сервісу. Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський порівняв нинішню ситуацію з г...
"Якщо хтось гарно стрибає, це ще не означає, що він людина, а не кенгуру. Спостереження не моє, а Бориса Філатова, мера Дніпра, але дуже тут доречне. От Ломаченко, як на мене, цікавий спортсмен, але абсолютно незорієнтований у питаннях захисту країни, ...