"Крокодиловы слезы. Непридуманная история из Донецка", - блогер

Гірка історія так званого «ополченця» армії так званої «ДНР», який втратив усе з приходом «русского мира» на Донбас, залишившись контуженим інвалідом, який не потрібен тепер навіть своїм родичам.

Ілюстрація:uapress.info

«Стою на остановке. Дождь, ветер, слякоть, грязь. Одним словом - осень на улице.» Про це пише відомий блогер Фашик Донецкий у соцмережі Facebook, повідомляють Патріоти України.

Рядом стоит оно. Оно - похоже на человека, но не человек. Оно в камуфляже с нашивками жо*оросии, небожитель. Оно приклепалось к мужчине в гражданке. Оно заикается, плачет. Оно трезвое, чем вызывает удивление у прохожих. Оно грамотно строит предложения, не использует речевых оборотов - эй ты, иди сюда.

Оно говорит на человеческом языке, хотя человеком не является. Оно выдает: я просто помочь хотел. Я раньше жил нормально. Я с девушками гулял. Мне не нужны деньги... Если б я знал... Я же ехал сюда защищать людей ...

Оно ревет, как маленький ребенок. На щеках у быдловоына еще детский румянец. Оно жалуется случайному мужчине на остановке, одетому по гражданке, на то, что дома оно не нужно родственникам. Оно получило контузию, дыныровские начальники шлют его в лучших фубольных бюрократических традициях из кабинета в кабинет. Оно говорит то, что ему обидно за то, что оно кровь пролило за рыцпублику, но теперь никому не нужно. Оно получило контузию, плохо видит теперь и слышит.

Раньше оно работало по найму, получало зарплату 5-6 тыс грн. Теперь его, инвалида, на работу вряд ли кто возьмет: в Донецке и так с работой напряженка, контуженое никто - никому не нужно как работник.

Оно ревет и всхлипывает, заикается, пытается еще что-то рассказать о своей тяжкой судьбе. Но получаются неразборчивые всхлипы. Мужик смотрит на нечеловека каменным взглядом. На остановке тишина, слышно только шум проезжающих мимо машин.

Исповедь оно в камуфляже слушают все. Но всем плевать на проблемы оно. Оно рассказывает о том, что воевало в Шахтерске, рыдает. Оно говорит о том, что устало от войны и хочет еще хоть раз увидеть маму. Слезы льются по розовым детским щекам ручьем. На улице моросит дождь, слякоть, веет пронизывающий ветер, грязь, лужи, осень.

Я смотрю на ребенка в камуфляже и от всей души проклинаю оно. Оно это заслужило. Не верю русским слезам, это крокодиловы слезы.

P.S. Хочешь помочь тем, кто борется против оккупанта? 37-я ОРМБД - воюет за тебя. Заходи на сайт www.hunta.in.ua и поучаствуй в судьбе тех, кто борется против оккупантов.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Христа спочатку розіп'яли, а потім стали іконки ліпити. А в Україні рівно навпаки: спочатку зроблять ікону, а потім із задоволенням розіпнуть, - журналіст Асєєв

п’ятниця, 26 квітень 2024, 14:04

"Те саме з "бути героєм" у нашій країні. Христа спочатку розіп'яли, а потім стали іконки ліпити. А в Україні рівно навпаки: спочатку зроблять ікону, а потім із задоволенням розіпнуть. Тож якщо вже вирішите долучитися до ЗСУ, шукайте мотивацію не в сусп...

"Дискусія була дещо гарячою": Міністерку закордонних справ Німеччини помітили під час секретної зустрічі з генсеком НАТО - ЗМІ

п’ятниця, 26 квітень 2024, 13:44

У четвер, 25 квітня, главу МЗС Німеччини Анналену Бербок помітили під час секретної зустрічі з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, вони просиділи у ресторані готелю Telegraphenamt у Берліні майже три години. Про це повідомляє Bild, передають Патріоти Ук...