На черзі США: У Нідерландах активісти вимагають проведення ще одного референдуму

Після волевиявлення голландців щодо асоціації з Україною референдна ейфорія в Нідерландах не припинилася. Напроти, тепер її жертвою є документ куди серйозніший для всієї Європи, ніж Угода про асоціацію Україна-ЄС. Про це пише Руслан Сольвар у блозі LB.UA, інформують Патріоти України.

Сьогодні ЄС та США працюють над історичною угодою, підсумком якої має стати запровадження трансатлантичної зони вільної торгівлі. Годі й говорити, яке значення матиме цей проект для економіки обох сторін в разі його втілення.

Однак для євроскептиків у ЄС це ще одна велика нагода збільшити свій вплив завдяки використанню кривого дзеркала - інтерпретації корисних для європейської спільноти рішень в якості шкідливих новацій для окремих країн-членів Євросоюзу. Ініціатива провести новий референдум з цього приводу - не жарт. На даний момент нідерландські соціалісти, які виступили організаторами даного заходу, вже назбирали 100 тисяч підписів (всього необхідно 300 тисяч).

Очевидно, що перемога противників асоціації з Україною під час останнього голосування неабияк надихнула правих і лівих політиків у Нідерландах і в усьому ЄС загалом. І якщо сьогодні голландський уряд беззастережно поведеться на паску в євроскептиків, передусім, давши задній хід у питанні ратифікації Угоди про асоціацію з Україною, то наступною жертвою електорального популізму стане зона вільної торгівлі Європейського Союзу зі Сполученими Штатами.

Насамкінець, доречно зазначити, що зазіхання голландців на ЗВТ між ЄС і США багато говорить і про резони минувшого референдуму по українському питанню. США важко назвати джерелом гостарбайтерів чи біженців для ЄС, країною з тотальною корупцією або потенційним нахлібником Європи, економічна співпраця з яким може зашкодити Брюсселю.

Та незважаючи на те, що Вашингтон - це повний антипод Києва по всім критеріям, які голландські євроскептики використовують для мобілізації громадян, нідерландці все одно виступають проти зближення з американцями. Це дає підстави стверджувати, що наші внутрішні проблеми насправді не були визначальною мотивацією для противників Угоди про асоціацію.