
Пам'ятаю, один російський актор заднього плану, дурень і наркоман, щось ляпнув стосовно України, так наші збирачі перлів тримали його в топі новин місяць. Кожен норовив повторити дурницю автора в своїй інтерпретації. Ось і рудого бандита, якого замочили подільники за місцем проживання, підняли на щит, як Гектора жителі Трої.
Одні з захопленням задоволених жертв, інші в епічно вдаваній жалобі. Сепаратисти і патріоти зійшлися в розпал пристрастей на ґрунті інтелектуальної недостатності.
Я ще розумію, коли цитують Міхалкових з Кончаловськими й інших метрів конформізму, оскільки вони мають ньюзмейкерське положення.
Все ж гроші на театри і кіно беруть з рук самого, а значить, відчувають владу тактильно і носом. Тому не заважає поцікавитися враженнями або вмістом сірки в повітрі.
Але який сенс носитися з чужими ідіотами, коли у нас своїх достатньо, - не уявляю. Навряд чи суспільство масово страждає на тератофілію, збуджуючись, побачивши на обличчя жахливих і таких же всередині.
Просто нас тягне простота ситуацій. Якщо ворог не здається, його знищують. Собаці - собача смерть. Злодій повинен сидіти у в'язниці. Правда - сильніша за брехню..."
Це не просто розхожі кальки радянського часу, це частини великої поведінкової матриці, де смерть або дурість одних неодмінно повинні служити самоствердженню і вищості інших. Пора б виходити з цього стану, розуміючи, що виглядати Гуллівером в країні ліліпутів може і пігмей.
"Чудова і реально запальна ніч на Росії. Ставити вночі фото - було подвійним святом. Перший - радієш сам, другий - уявляєш, як за хвилину зрадіють люди цим новинам та відосам. Дублювати фото не буду, все є вище у стрічці, лише підтверджені інформацією ...
"Ми увійшли у критичний етап війни. Як змінити парадигму переговорів? Переговорна модель, яка зводилася до "території плюс зняття санкцій із РФ в обмін на мирний договір", зайшла у глухий кут, який у цілому поки влаштовує Вашингтон і Москву. Але це шля...