
Пам'ятаю, один російський актор заднього плану, дурень і наркоман, щось ляпнув стосовно України, так наші збирачі перлів тримали його в топі новин місяць. Кожен норовив повторити дурницю автора в своїй інтерпретації. Ось і рудого бандита, якого замочили подільники за місцем проживання, підняли на щит, як Гектора жителі Трої.
Одні з захопленням задоволених жертв, інші в епічно вдаваній жалобі. Сепаратисти і патріоти зійшлися в розпал пристрастей на ґрунті інтелектуальної недостатності.
Я ще розумію, коли цитують Міхалкових з Кончаловськими й інших метрів конформізму, оскільки вони мають ньюзмейкерське положення.
Все ж гроші на театри і кіно беруть з рук самого, а значить, відчувають владу тактильно і носом. Тому не заважає поцікавитися враженнями або вмістом сірки в повітрі.
Але який сенс носитися з чужими ідіотами, коли у нас своїх достатньо, - не уявляю. Навряд чи суспільство масово страждає на тератофілію, збуджуючись, побачивши на обличчя жахливих і таких же всередині.
Просто нас тягне простота ситуацій. Якщо ворог не здається, його знищують. Собаці - собача смерть. Злодій повинен сидіти у в'язниці. Правда - сильніша за брехню..."
Це не просто розхожі кальки радянського часу, це частини великої поведінкової матриці, де смерть або дурість одних неодмінно повинні служити самоствердженню і вищості інших. Пора б виходити з цього стану, розуміючи, що виглядати Гуллівером в країні ліліпутів може і пігмей.
У Севастополі після ракетного удару загорівся штаб авіації Чорноморського флоту РФ на вулиці Гоголя. У будівлі не залишилося цілих вікон, а після влучання у двір штабу виносили чорні мішки, можливо з тілами загиблих окупантів, передають Патріоти Україн...
У війнах є правило: можеш-робиш. Якщо кричиш і лякаєш — то, напевне, не можеш. Але намагаєшся досягти результату іншими методами: залякуванням, сіянням паніки, зневіри, розбрату…. Реакція іноземних посольств на погрози росії «знищити Київ» і поради «ев...