"Наші люди хочуть іти в Європу, але з російським відстоєм в багажі: піснями совдепівської юності у виконанні нетлінних персон...", - блогер

Сепаратисти і патріоти зійшлися в розпал пристрастей на ґрунті інтелектуальної недостатності, пише Прилипко

Фото: uainfo

Пропаганда пропагандою, але наші люди готові до розпусти і на високоморальних позиціях. Хочуть іти в Європу, але з російським відстоєм в багажі: піснями совдепівської юності у виконанні нетлінних персон, «добрими» фільмами, з негідниками в головних ролях, і афоризмами їхніх люмпен-пролетарів. Так пише блогер Олександр Прилипко, повідомляють Патріоти України з посиланням на "День".

Пам'ятаю, один російський актор заднього плану, дурень і наркоман, щось ляпнув стосовно України, так наші збирачі перлів тримали його в топі новин місяць. Кожен норовив повторити дурницю автора в своїй інтерпретації. Ось і рудого бандита, якого замочили подільники за місцем проживання, підняли на щит, як Гектора жителі Трої.

Одні з захопленням задоволених жертв, інші в епічно вдаваній жалобі. Сепаратисти і патріоти зійшлися в розпал пристрастей на ґрунті інтелектуальної недостатності.

Я ще розумію, коли цитують Міхалкових з Кончаловськими й інших метрів конформізму, оскільки вони мають ньюзмейкерське положення.

Все ж гроші на театри і кіно беруть з рук самого, а значить, відчувають владу тактильно і носом. Тому не заважає поцікавитися враженнями або вмістом сірки в повітрі.

Але який сенс носитися з чужими ідіотами, коли у нас своїх достатньо, - не уявляю. Навряд чи суспільство масово страждає на тератофілію, збуджуючись, побачивши на обличчя жахливих і таких же всередині.

Просто нас тягне простота ситуацій. Якщо ворог не здається, його знищують. Собаці - собача смерть. Злодій повинен сидіти у в'язниці. Правда - сильніша за брехню..."

Це не просто розхожі кальки радянського часу, це частини великої поведінкової матриці, де смерть або дурість одних неодмінно повинні служити самоствердженню і вищості інших. Пора б виходити з цього стану, розуміючи, що виглядати Гуллівером в країні ліліпутів може і пігмей.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Чи може письменник гідно писати про чужу війну? Чому «Нуль» поляка Щепана Твардоха викликає спротив в Україні та що роман означає для співвітчизників автора

четвер, 29 жовтень 2026, 22:00

В українському літературному середовищі сформувалося неписане правило: про досвід військових мають писати лише самі військові. Польський письменник Щепан Твардох, написавши роман "Нуль", фактично порушив цю угоду. Тож поява книжки в українському перекл...

Міфи про рекрутинг.

четвер, 29 жовтень 2026, 19:10

Коли йдеться про військову службу, хочеться конкретних відповідей: які обов’язки, яка підготовка, чи врахують твій досвід? Розбираємо найпоширеніші міфи — без зайвих обіцянок. Міф 1. «Сухопутні війська — це тільки піхота». Якщо чекати, поки тебе м...