"Причини вчорашнього штурму македонського парламенту, який закінчився легким кровопролиттям, були достатньо банальні. Ліберальна опозиція в особі соціал-демократів, яка давно й безуспішно намагалась "підсунути" з владного Олімпу "Демократичну партію за македонську національну єдність", знайшла спосіб досягнути мети, домовившись про союз з партіями етнічних албанців. Які, до слова, становлять більш ніж чверть громадян Македонії", - пише Роман Федюк у статті для depo.ua, передають Патріоти України, та продовжує:
"Домовленість полягала в тому, що опозиція голосує за албанця на посаду спікера, а албанські партії підтримують голосами соціал-демократа Зорана Заєва на посаду прем'єр-міністра країни. І план почав реалізовуватися – за албанського кандидата на посаду спікера, Талата Джафері, проголосувало 62 депутати із 120 – чого, загалом, було достатньо для його обрання на посаду.
А в партії влади, де перед тим довго розповідала, що потрібно "відновити стабільність в державі", раптом зрозуміли, що стабільність відновлюється. Без них. Себто, звичайно, в "демократів за єдність" залишалася в руках посада президента. Але Македонія – парламентська республіка, і президентська посада в ній, звичайно, важлива – але трішечки церемоніальна.
Все що зумів зробити президент Іванов – це заявити, що соціал-демократи "зрадили Македонію". А ще – написати відкритого листа світовим лідерам про те, що реалізація платформи Соціал-демократичного союзу Заєва "передбачає зміни в конституції Македонії, які б поставили під загрозу унітарний характер і суверенітет держави в інтересах виключно албанської меншини". Відсутність планів стосовно внесення змін до Конституції у Заєва президента не спинила.
Втім, листи – листами, але у партії влади, яка почала владу губити, лишився в рукаві останній аргумент. Вуличний погром. І цей аргумент вчора увечері було пущено в хід. Дві сотні "мирних громадян" міцної статури і належної підготовки вдерлись до парламенту, від душі побили соціал-демократів – і додали албанцям. Щоб продемонструвати свою готовність захищати Конституцію, напевно.
Захід зреагував нервово. "Ми засуджуємо насильство в найсильніших виразах", - заявило посольства США в Македонії. "Насильству не місце в парламенті" – заявив комісар ЄС Йоханнес Хан. До якого невдовзі долучився генсек НАТО Йенс Столтенберг.
В той же час Росія закликала "припинити зовнішній тиск на Македонію" і дозволити "відповідальним політичним силам республіки самим визначити розвиток країни". Бо "адекватне рішення може бути знайдено тільки шляхом внутрімакедонского діалогу в рамках конституційно-правового поля" – солов'ями заливаються орли із відомства Лаврова. "Відповідальні сили" – це, треба думати, вчорашні погромники, а діалог в рамках конституційного поля – це процес биття депутатів з Соціал-демократичної партії штурмовиками президента Іванова.
В такий нехитрий спосіб тривіальне бажання однієї політичної сили залишитись при владі, не зважаючи на абсолютно легітимну її втрату, переноситься в етнічну площину. Російські ЗМІ пишуть про "майбутню Велику Албанію", яка поглине спочатку Македонію, а потім – Сербію. А невдовзі, напевно, Воронєж. І про злий Захід, який буцімто збирається вводити санкції проти Македонії за відмову "віддати владу албанцям".
Так з тривіальної суперечки за владу потроху виростає новий етнічний конфлікт на Балканах. В якому діють вже не злодійкувата влада і неоднозначна опозиція з ситуативними союзниками, а "патріоти Македонії", "зрадники Македонії" та "албанські загарбники". І вирішувати цей конфлікт, якщо послухати македонських прихильників "стабільності", слід вже не в стінах парламенту шляхом дискусій, а як мінімум на вулицях шляхом чи то будівництва барикад, чи то їх штурму. А сила, якій рік тому нічого не обломилось з переворотом в Чорногорії (бо навіть "бра тушки"-серби не захотіли терпіти в себе російських диверсантів і банально їх здали), ще трохи – і зможе святкувати перемогу. Бо на Балканах, якщо сторони негайно не спиняться, цілком може запалати знову".
Демонстративний запуск росіянами балістичного носія ядерної зброї по Україні, відповідні попередження посольства США напередодні, повернення ядерної риторики у марення кремлівських безумців, – викликають в памʼяті суспільствознавчі студії. "Текст трохи...
"Схоже, своєю заявою щодо Криму президент України послав західним лідерам сигнал, що готовий сідати і домовлятися. Путін - стоїть на своїх, давно озвучених позиціях. Чи вдасться дуету американських президентів Байдена і Трампа за допомогою певних дій і...