Перлини Львівщини, які ми втрачаємо: ТОП мальовничих замків у жалюгідному стані (фото)

Досить швидко візитівкою краю можуть стати руїни замість історичних пам’яток.

Поморянський замок. Фото: lviv.depo.ua

Трохи менше, ніж за сто кілометрів від Львова, на Золочівщині, є селище Поморяни, відоме завдяки старовинному замку, повідомляють Патріоти України з посиланням на Depoю.Львів.

Незважаючи на статус пам'ятки архітектури національного значення, він не вабить туристів витонченістю барельєфів чи вишуканістю архітектурних оздоб. Сюди рідко їздять на фотосесії молодята. Все навпаки: стан споруди таки жалюгідний стан, що у багатьох викликає подив, як він взагалі ще тримається. Коли дивишся на потріпаного історією, негодою і людьми кам'яного Поморянського велетня, не віриться, що були части, коли він був могутнім, здатним оборонити своїх мешканців від чужинців. У стародавніх хроніках є згадки, датовані XV століттям, про замок, побудований шляхтичем Миколою Свинкою. З того часу неодноразово змінювалися і зовнійшній вигляд твердині, і її власники. Колись Поморянський замок був улюбленим місцем перебування польського короля Яна Собєського, який, витративши на відбудову 25000 злотих, за допомогою інженера-спеціаліста підніс фортецю з руїн. Після цього замок витримав усі татарські напади та облоги.

Проте з 1980-х років будівля пустує і руйнується просто на очах. Її стіни потихеньку розбирають на "будівельне сміття", яким засипають ями на дорогах Львівщини.

У стані напівруїни Поморянський замок таки дочекався грошей на реставрацію. За інформацією директора департаменту архітектури і містобудування Львівської облдержадміністрації Оксани Ткачук, на першочергові протиаварійні роботи у Поморянському замку треба 11 млн гривень. За останні два роки Львівська облрада виділила на ці роботи аж 1,5 млн гривень. Також торік Золочівська районна рада виділила замку ще 100 тис. гривень.

Експерти попереджали: з роботами треба поквапитися, адже замок може не пережити зими 2017-2018 років. За словами сільського голови Поморян Володимира Баса, одна зі стін замку була так нахилена, що "всі артефакти могли впасти і розлетітися по всьому подвір'ї у будь-який момент". Так і сталося: у п'ятницю, 13 квітня, обвалилася найбільш аварійна частина Поморянського замку – стіна східного крила. Стіна підтримувалась спеціальними конструкціями, проте це не допомогло уникнути обвалу. За інформацією куратора ініціативної групи з відродження Поморянського замку Ганни Гаврилів, коли саме стався обвал стіни точно не відомо. "Ми там провели весь день на оглядинах парку, що біля замку. О 16:00 покинули територію, стіна ще була цілою", – розповіла Гаврилів.

На щастя, як уточнила Гаврилів, проект з проведення протиаварійних робіт на території Поморянського замку передбачав частковий демонтаж цієї стіни з подальшою перебудовою. "Шкода, що під час обвалу впало білокам'яне обрамлення, яке має велику історичну цінність. Загалом ми чекали, що цей обвал трапиться, це не було сюрпризом. Шкода лише, що відпало у два рази більше, ніж очікувалось", - наголосила вона.

За словами Гаврилів, зараз необхідно встановити підпору для даху та поставити риштування, щоб фрагменти замку не посипались на будівельників. Потім треба буде відібрати зі завалів цеглу, яка має міцність, підсилити фундамент і відбудувати стіну наново.

Гаврилів також розповіла, що обвалу, який стався 13 квітня, передував іще один, який помітили лише під час виїзду на територію: обвалився дах господарської будівлі замку. "Це господарська споруда пізнішої забудови, ніж замок, та має меншу мистецьку та історичну вартість. За радянських часів там була їдальня місцевого ПТУ. Але вона юридично є в єдиному комплексі із головною спорудою та також має статус пам'ятки. Обвалилася також, напевно, в четвер зранку або, можливо, десь напередодні, просто ніхто з місцевих не помітив", – розповіла вона.

Що буде з Поморянським замком, чи дочекається він якщо не реставрації, то хоча б першочергових протиаварійних робіт, чи з руїни перетвориться у гору каміння, яким і далі підсипатимуть розбиті львівські дороги, поки що невідомо. А тим часом, повторити його сумну долю мають шанси й інші аварійні замки Львівщини. Ті, які не показують туристам.

У Львівській області є чимало пам'яток фортифікації, які вже перетворилися на руїни або близькі до того.

Старосільський замок

Старосільський замок. Фото: lviv.depo.ua

Це пам'ятка архітектури XVI-XVII ст. Завдяки своїй площі у 2 га вважається найбільшим на Львівщині. П'ятикутний оборонний замок князів Острозьких побудований у 1584-1589 роках за участі архітектора Амвросія Прихильного. Був відновлений у 1642 і 1654 роках у стилі східноєвропейського пізнього ренесансу. Мури, заввишки 14-16 метрів, завершені аттиком, оздобленим аркатурою, а фронтони башт увінчані бароковою різьбою по камені (до нашого часу збереглося лише три вежі). У 2010 році Старосільський замок передали в концесію на 49 років. Концесіонер обіцяв вивести пам'ятку з аварійного стану, відновити одну з веж, а до кінця 2015 року – ввести об'єкт в експлуатацію. Замок мав функціонувати як туристично-відпочинковий центр. Але роботи так і не почалися.

Бродівський замок

Бродівський замок. Фото: lviv.depo.ua

Пам'ятка архітектури державного значення, фортифікаційна споруда XVII-XVIII ст. у місті Броди Львівської області.

Його архітекторами були відомий французький інженер Гійом Леввасер де Боплан та італійський будівничий Андреа дель Аква. Замок зведений у формі п'ятикутника і складався з п'яти бастіонів, валів та рову з водою, які оточували внутрішні каземати.

У 1648 році фортеця витримала кількатижневу облогу козацьких військ Богдана Хмельницького. Під час Берестецької битви твердиня також відігравала роль польської військової бази. Згодом Броди переходили у власність Собєських та Потоцьких.

Нині тут залишилось три з половиною куртини з казематами і два бастіони. На замковому дитинці зберігся двоповерховий палац XVIII ст., побудований Станіславом Потоцьким. Замкові каземати залишаються в руїні і не використовуються, що приводить до значних руйнувань.

Добромильський замок

Добромильський замок. Фото: lviv.depo.ua

Замок Гербуртів другої половини XVI століття, розташований за кілька кілометрів від містечка Добромиль Старосамбірського району. Є пам'яткою архітектури загальнодержавного значення. Це найвищий (560 м над рівнем моря) та найвіддаленіший від Львова замок Львівщини. При хорошій видимості з мурів замку можна побачити міста Перемишль (близько 30 км) і Самбір (близько 40 км).

Замок у Мурованому

Руїни замку в Мурованому. Фото: lviv.depo.ua

Розташований у с. Муроване Старосамбірського району. Нині збереглися лише руїни: фрагменти мурів, вали замчища зі стрімкими схилами глибокого рову та залишки каналу.

Замок, ймовірно, розпочав зводити на початку XVI століття львівський хорунжий Андрій Тарло. Після руйнування 1559 р., ренесансний замок відбудував його син, сандомирський хорунжий Миколай Тарло, про що засвідчувала пам'ятна табличка на замковій стіні.

П'ятикутний двоярусний замок з трьома круглими кутовими вежами, прямокутною надбрамною годинниковою вежею височів на пагорбі над мочарами річки Стрв'яж. У замку налічувалось 45 кімнат, дві великі зали з мармуровою підлогою.

Отже, якщо найближчим часом влада Львівщини не займеться серйозно питанням реставрації і порятунку замків рятувати вже не буде що. Адже і ті замки, які показують туристам і які є візитівкою області теж виглядають не найкращим чином.

Опублікував: Інна Мартинчук
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Хіти тижня. "Культурний шок тут відчує будь-хто": Ізраїль очима української емігрантки

неділя, 27 травень 2018, 1:00

Київська журналістка розповіла про специфіку життя в Тель-Авіві. Три роки тому київська журналістка і модний оглядач Тетяна Хаймович вийшла заміж за ізраїльтянина і зараз живе в головному тусовочному місті країни - Тель-Авіві, зазначають Патріоти Украї...

Чоловік розплакався: Фанат "Ліверпуля" із 70-річним стажем не потрапив на фінал ЛЧ до Києва

неділя, 27 травень 2018, 0:30

Гра улюбленої команди в українській столиці мала б стати уже його 13-м фіналом. Фанат "Ліверпуля" Ерні Ешлі вболіває за "червоних" упродовж 68 років. Через скасування авіарейсу чоловік не зміг потрапити на фінал Ліги Чемпіонів у Києві, повідомляють Пат...