Саргсян недооцінив своїх громадян. Народне повстання, тим не менш, є ударом по авторитарній політичній моделі, яку просуває Путін, - Washington Post

Серж Саргсян, який правив Вірменією, як президент з 2008, був вірним клієнтом Володимира Путіна, зазначають Патріоти України з посиланням на The Washington Post.

В 2013 році, після зустрічі з президентом Росії, він різко обірвав переговори з Євросоюзом і приєднався до очолюваних Москвою економічних організацій і організацій з безпеки.

Як пише видання The Washington Post., під час свого візиту у Вашингтон через пару років він відверто сказав, що у його маленької кавказької країни з населенням близько 3 млн. осіб не було вибору, оскільки вірмени, які працюють в Росії, постачали одну п'яту валового внутрішнього продукту країни, а російські компанії монополізували свої постачання енергії. "Вірменський коньяк не зможе продаватися у Парижі", - пояснив він.

Однак Саргсян недооцінив своїх громадян, спробувавши наслідувати класичний маневр Путіна. Обмежений положенням конституції про два президентських терміни, він подавив конституційну поправку, яка передавала більшість виконавчих повноважень прем'єр-міністру, а потім, протягом декількох років заперечуючи таку можливість, дозволив парламенту призначити себе на посаду прем'єра. Результатом стали 11 днів масових демонстрацій, які в понеділок спонукали Саргсяна відмовитися від цієї позиції. "Я був неправий", - сказав він у своїй заяві.

Неясно, чи призведе відставка Саргсяна до справжніх змін в уряді Вірменії, або її рабської позиції по відношенню до Кремля. Завдяки маніпуляціям на виборах правляча партія має більшість у парламенті, а лідер протестів минулого тижня, ветеран-дисидент Нікол Пашинян, контролює тільки дев'ять з 105 місць. Народне повстання, тим не менш, є ударом по авторитарній політичній моделі, яку просуває Путін, та яка поширилася не тільки на інші країни колишнього Радянського Союзу в зоні російського впливу, але і на Туреччину, де править Реджеп Тайіп Ердоган, який сподівається завершити трансформацію з простого міністра у всемогутнього президента в червні.

Поза всяких сумнівів, Путін неправильно зрозуміє відсіч, яка сталася. Російський правитель, який загруз у цинізмі і його кліка нездатні визнати, що спонтанні політичні повстання може зробити обурена громадськість. Вони припускають, що повстання, як і втручання Росії в західні демократичні вибори, повинні бути результатом інспірованих іншими державами змов. Володимир Путін звинуватив ЦРУ і інші спецслужби у повстаннях, які скинули промосковські уряди в Україні і Грузії. А коли тисячі росіян протестували проти фальсифікації виборів і його власної пересадки з крісла прем'єра в президентське в 2012 році, він поклав відповідальність за протести персонально на Хілларі Клінтон.

Можна з упевненістю сказати, що адміністрація Трампа не має ніякого відношення до подій у Вірменії, відзначає видання. Єдиною реакцією США на демонстрації була млява заява посольства в Єревані, в якій воно просило уряд про "стриманість", а протестувальників закликало "запобігти ескалації напруженості". Вірмен змусили вийти на вулицю не іноземні провокації, а той факт, що ставка Саргсяна на Росію не виправдалася. За час його декади на правлячій посаді економіка застопорилася. Близько 10% населення покинули країну, а 30% з решти людей опинилися за офіційною межею бідності.

Можна очікувати, що Путін притисне будь-кого, хто стане наступником Саргсяна на посаді прем'єр-міністра: в додаток до економічних важелів Росія має військову базу в країні. Але життя вірмен від цього краще не стане. Набагато вірогідніше, що це посилить їхній опір бандитській, корумпованій і економічно провальній моделі, якою є "путінізм".