"Справжність української медицини": Для чого країні відомчі лікарні

Нещодавні події з Романом Насіровим показують для чого реально працює українська медична система.

Лікар. Фото: ru.depositphotos.com

Ще кілька років тому в Україні власні елітарні лікарні та поліклініки були у окремих міністерств, силових відомств, державних підприємств ... Всього по країні - понад 250 стаціонарних установ (а, в цілому, якщо рахувати з санаторіями, амбулаторіями та поліклініками - близько 4 тисяч) . Як правило, саме ці медустанови, хоча і фінансувалися з державного бюджету (тобто, з податків громадян), як і звичайні лікарні, були, проте, набагато краще оснащені, і потрапити на прийом до відомчої лікарні по блату було, часто, мрією «простих смертних». Історія з раптової «хворобою» відстороненого від посади на час слідства глави Державної фіскальної служби Романа Насирова вкотре нагадала про існування в нашій країні привілейованих категорій громадян, які і користуються цими лікарнями, повідомляють Патріоти України з посиланням на Уніан

Існування таких медустанов не вписується в Національну стратегію реформи системи охорони здоров'я на 2015-2025 роки. Справа в тому, що, згідно з цим документом, в Україні повинно залишитися тільки три рівня лікарень - місцеві, регіональні та національні. Вузькопрофільні установи або спеціалізовані лікарні повинні бути об'єднані в багатофункціональні центри.

Такі зміни не позбавлені сенсу, якщо взяти до уваги, що відомчі медичні заклади, часто, просто дублюють одні і ті ж функції на різних рівнях - від місцевого до центрального. Наприклад, в структурі Міністерства внутрішніх справ, крім центральної поліклініки та госпіталю, кількох реабілітаційних центрів і спеціальної держлікарні МВС в Кривому Розі - налічується ще 25 клінік загального профілю в різних регіонах України і в столиці.

Крім того, доступ широкого кола пацієнтів до відомчих лікарнях, часто, обмежений, зате ці «спецлікарні» щорічно відтягують на себе значну частину коштів з державного бюджету, що виділяються на всю систему охорони здоров'я.

Медицина «для своїх» за загальний держрахунок

З огляду на, що вищезгадана реформа медичних установ, за словами чиновників, щосили впроваджується в Україні - а про передачу відомчих лікарень, зокрема, обслуговуючих політичну верхівку країни і силовиків, в комунальну власність - як щось не чути , УНІАН поцікавився у кількох відомств - Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, служби безпеки України та Державного управління справами - скільки чоловік щорічно отримують медичну допомогу в їх профільних галузевих установах, хто має право на безкоштовне лікування і у скільки це обходиться іншим українцям. Звичайно, зі складних хитросплетінь офіційних відповідей на запити, рясно посипаних нормами законів, їх розділів і статей, різноманітними постановами і внутрішніми інструкціями відомств, вивудити всю необхідну інформацію досить складно. Але дещо дізнатися-таки вдалося.

Наприклад, в 37 медустановах МВС право отримати безкоштовну медичну допомогу мають 720 865 осіб. В «Інструкції про порядок медичного обслуговування в закладах охорони здоров'я МВС» говориться, що всі ці люди - поліцейські і військовослужбовці (чомусь, згідно з інструкцією, крім строковиків Нацгвардії) і члени їх сімей, держслужбовці та працівники навчальних, медичних та наукових установ МВС, колишні працівники міліції та члени їх сімей, працівники поліції або МВС, мобілізовані для участі в АТО і члени їх сімей, демобілізовані з Нацгвардії (ймовірно, в даному випадку маються на увазі виключно контрактники) і патрульної служби поліції особливого призначення за місцем реєстрації і так далі.

Правда, скільки людина реально її отримували в минулому році, у відомстві не уточнюють. Але повідомляють, що, для виконання бюджетної програми «медичне забезпечення співробітників МВС, поліцейських і співробітників Національної поліції України» в 2016 році з держбюджету було виділено майже 935 мільйонів гривень. У поточному році сума збільшилася до трохи більше мільярда гривень. Для порівняння, на закупівлю ліків і медичних виробів для забезпечення швидкої медичної допомоги (по всій країні) передбачено ...138 мільйонів гривень.

До речі, схожа сума - 130 мільйонів гривень - з державного бюджету 2016 року було витрачено на установи охорони здоров'я Державної прикордонної служби України - 4 госпіталю, 3 медико-санітарних частини (дві з яких в складі навчальних закладів), клінічного санаторію «Аркадія» і 34 підрозділів медичного забезпечення органів Держприкордонслужби (медпунктів). У 2017 році в бюджеті заплановано виділити 270 мільйонів. «За державний рахунок в медустановах Держприкордонслужби мають право обслуговуватися військовослужбовці, учасники бойових дій, співробітники, ветерани військової служби відомства і члени їх сімей», - відповіли в відомстві. За інформацією відомства, щорічно таких пацієнтів - близько 90 тисяч. А всього в рік медустанови Держприкордонслужби обслуговують понад 92 700 чоловік.

У свою чергу, у Службі безпеки України повідомили, що в її підпорядкуванні знаходяться центральний госпіталь і лікарня відновного лікування ВМУ (Військово-медичне управління, - Ред), центральна поліклініка та 26 поліклінік військово-медичних служб в підрозділах Центрального управління, регіональних органах і національної академії Служби безпеки. «В середньому, щорічно в лікувально-профілактичних установах СБУ в рамках кошторисних призначень медичну допомогу отримують близько 90 тисяч осіб», - йдеться у відповіді на запит.

Згідно «Інструкції про порядок медичного обслуговування в закладах охорони здоров'я СБУ» в них можуть обслуговуватися працівники СБУ, пенсіонери з числа працівників-військовослужбовців СБУ, співробітники-військовослужбовці, які отримали каліцтва або інвалідність під час служби або після неї (якщо тільки це наслідок захворювання або нещасного випадку ще під час служби), члени їх сімей та інші. Крім того, безкоштовну медичну допомогу (в межах встановленої внутрішніми розпорядженням кошторису) в медустановах СБУ отримують допомогу військовослужбовці та пенсіонери з числа військовослужбовців Держслужби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служби зовнішньої розвідки та Управління державної охорони.

На жаль, постійно посилаючись на якись «кошторис витрат», в СБУ вважали за краще не називати конкретних сум. Примітно, що, на відміну від МВС, інформації про витрати на медобслуговування «своїх» немає і на офіційному сайті Служби. Крім того, в процесі пошуків Паспорти бюджетної програми виявилася ще одна неприємність. Сайту Військово-медичного управління СБУ, яке і є розпорядником державних грошей, і де, по ідеї, витрати бюджетних коштів повинні були знаходиться у відкритому доступі, не існує. Замість нього з офіційної сторінки СБУ посилання веде ... на сайт телекомунікаційного оператора «Датагруп» - «серйозного гравця на ринку телекомунікаційних технологій», як вони самі себе називають. Може, цієї нехитрою рекламою Служба безпеки заробляє собі на сайт для медиків ...

Набагато більш відкриті до спілкування в Державному управлінні справами. Саме цьому відомству «підпорядковується» знаменита «Феофанія», де так раптово «захворів», а потім «зцілився» Роман Насиров. Крім неї до лікувальних закладів ДУС відноситься «Науково-профілактичний центр профілактичної та клінічної медицини», державна установа «Поліклініка №2» і Центр превентивної медицини. Обслуговуються в цих чотирьох закладах 48 981 особа. Серед них - 191 іноземець. У ДУС відзначили, що співробітники посольств іноземних держав отримують медичну допомогу «за міжнародними договорами на паритетних умовах».

Вибрані серед рівних

Цікаво, що чотири медустанови, підконтрольні ДУС, фінансуються в рази краще, ніж закладу охорони здоров'я інших відомств. Так, в минулому році на медичне обслуговування ДУС з державного бюджету України було виділено трохи більше 371,5 мільйонів гривень. У поточному році сума зросла до майже 582,8 мільйона гривень (з них на одну тільки «Феофанію» - 364 мільйони). Для порівняння, медичне і санаторне забезпечення Міністерства оборони - єдиного відомства, яке по загальносвітовій практиці має мати власну медичну службу - в 2017 році обійдеться державі, яка три роки воює зі значно переважаючим в силах противником, всього в 513 (!) млн гривень.

Ще один цікавий факт: хто саме входить в привілейований список українців, які за бюджетні кошти можуть отримати медобслуговування по вищому розряду в медустановах ДУС, як в старі добрі радянські часи, вирішує спеціальна комісія. Її склад був затверджений в далекому 2003 року президентським вказівками. Мабуть, цей документ за підписом тодішнього гаранта Конституції Леоніда Кучми був настільки вдалим і справедливим, що з тих пір цей указ не змінювався. Отже, визначенням «державних органів, підприємств, установ, організацій, категорій громадян, медичне і санаторно-курортне обслуговування яких забезпечують установи Державного управління справами» займаються глава Адміністрації президента (голова комісії), заступник керівника ДУС (зам голови комісії), керівник Апарату Верховної Ради (за згодою), міністр Кабінету міністрів, начальник Головного управління державної служби та начальник управління охорони здоров'я та медичного забезпеччення Державного управління справами».

У «Поліклініці №2», що входить в зону відповідальності ДУС, повідомили, що обстеження і лікування за державні кошти щорічно проходять понад 11 тисяч осіб. У той же час, за інформацією, наданою в клінічній лікарні «Феофанія», в ній в 2016 році лікування пройшли 14 152 особи. «Жодна категорія осіб повністю не фінансується за державний рахунок», - уточнили в медустанові, відповідаючи на запит інформагентства.

В принципі, з огляду на доходи українських чиновників, зазначені в е-деклараціях, дивно, що «Феофанія», для надання їм допомоги, взагалі потребує державного фінансування. Справа в тому, що, поки можновладці продовжують вибудовувати для себе персональний комунізм, «прості смертні» обслуговуються у відомчих клініках, в тому числі, в тій же «Феофанії», по цілком собі капіталістичним розцінками. Список послуг, що надаються спецлікарень, і конкретні ціни цих послуг, можна знайти на сайті лікарні на 27 сторінках.

Інше питання, наскільки часто самі відомчі лікарні зацікавлені навіть у такому, платному, доступі в свої святая святих рядових українців. Мабуть, кожен хоч один раз, але стикався з тим, що в клініці доктор просить оплатити консультацію не в касу, а йому особисто. І кожна така гривня, в результаті, стає черговою цифрою в озвучених відомствами вимогах бюджетних грошей на наступний рік. Мовляв, недофінансування у нас.

Більш того, глава координаційної ради організації «Медичний контроль» Ігор Щедрін переконаний: підстав вважати, що саме в відомчої клініці будуть нормально лікувати, немає ніяких. «Я вважаю, що в більшості своїй логіка існування таких установ не медична, а распільно-відкатна», - говорить він. Винятків - крапля в морі

Окремо варто нагадати, що з 2014 року існує дві категорії громадян, які у всіх відомчих медичних установах мають право на отримання висококласної і безкоштовної медичної допомоги. Так, згідно з постановою Верховної Ради від 29 травня 2015 року №1286-VII «Про забезпечення належним медичним обслуговуванням військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які були поранені, контужені або отримали інші ушкодження здоров'я під час проведення АТО на сході України», а також постанови від 8 грудня 2015 року № 851-19 «Про забезпечення належного медичного обслуговування осіб, які отримали ушкодження здоров'я під час участі в Революції Переваги», лікування українців, які підпадають під дію цих документов, в будь-яких відомчих клініках проводиться за держрахунок. І, як відзначають в «Феофанії», «з додатковим залученням благодійних коштів».

Втім, назвати точну кількість людей з цих категорій, які проходили лікування або зараз лікуються в клініці, в «Феофанії» не змогли. У «Поліклініці №2» відповіли, що їх медичними послугами скористалися 21 учасник АТО.

У свою чергу, в СБУ запевнили, що «в лікувально-профілактичних установах СБУ в рамках кошторисних призначень медична допомога надається всім військовослужбовцям, які постраждали в зоні проведення АТО, виключно з числа особового складу СБУ». «Загальна кількість постраждалих з числа військовослужбовців СБУ, які брали участь в АТО, становить 118 осіб, з яких поранених - 56», - йдеться у відповіді СБУ на відповідний запит.

У той же час, в Держприкордонслужбі відзначають, що, за бюджетні кошти, в медустановах відомства мають право обслуговуватися понад 17 тисяч прикордонників - учасників бойових дій. Йдеться, в тому числі, про звільнених в запас. Разом з тим, за час проведення АТО стаціонарне лікування отримали 394 поранених військових з числа співробітників Держприкордонслужби. «В даний час на лікуванні поранених військовослужбовців немає», - зізнаються прикордонники.

У МВС не стали уточнювати, скільки осіб, які мають право на безкоштовну допомогу відповідно до вищезазначених постанов парламенту, отримували її в медичних установах відомства. Лише зазначили, що така медична допомога АТОшнікам надається «відповідно до вимог наказу МВС України від 3 червня 2016 року №462».

Фахівці переконані: відомча медицина повинна бути реформована. «Не треба за державні гроші оплачувати привілейовані лікарні для «своїх». Це - загальна система, вона утримується за громадські гроші, значить, це повинно бути доступно абсолютно для всіх», - підкреслює лідер «Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» Дмитро Шерембей.

Такої ж думки дотримується виконавчий директор благодійного фонду «Пацієнти України» Ольга Стефанишина. «Відомчі установи - це пережиток радянської системи, коли всі рівні, але деякі - рівніші за інших ... Це загрожує перекосами, коли простий українець 96% ліків оплачує зі своєї кишені, а 52% українців взагалі не звертаються до лікарів. Фактично, для одних громадян з мільйонами в деклараціях, є всі умови для якісної медичної допомоги - за рахунок інших платників податків», - підкреслює вона.

У цивілізованих країнах відомчої медицини, в принципі, немає. Працює система національного медичного страхування, згідно з якою гроші йдуть не на лікувальні установи, а «слідом за пацієнтом», тобто, на лікування конкретного громадянина. Людина не прив'язана до якогось конкретного закладу, а може вибирати - де йому нададуть більш якісну послугу. У Міністерстві охорони здоров'я України очікують, що в Україні така система запрацює з 2019 року. «Окремі відомства вже діють на випередження. Наприклад, «Укрзалізниця», яка почала процес інтеграції своїх установ в загальну мережу, але збирається робити окремі програми [медстрахування] для своїх співробітників. І, по-моєму, це правильний підхід», - підкреслює заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

А поки одні відомства йдуть на випередження, інші не поспішають відмовлятися від старих підходів. Ну, дійсно, реформа-то розрахована не на один рік - куди поспішати. Тому президент, члени Кабміну, депутати Верховної Ради і чиновники різних рівнів продовжують користуватися «кастовістю» привілеями за державний рахунок, а волонтери не втомлюються збирати кошти на лікування поранених в АТО бійців або дітей з онкозахворюваннями.

Опублікував: Ярослав Степанов
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

У мережі показали наслідки культу Путіна в Криму

середа, 11 грудень 2019, 6:10

У мережі висміяли реакцію росіян на видалення графіті з президентом Росії Володимиром Путіним на набережній Ялти в окупованому Криму. Про це пише користувач соціальної мережі Twitter під ніком RoksolanaToday & Крим25%, передають Патріоти України. Після...

Хіти тижня. "Це абсолютно безпечна країна, якщо не буде команди": Історія українки, яка зазирнула за зворотний бік Північної Кореї

середа, 11 грудень 2019, 4:00

Північну Корею називають найбільш закритою країною світу, побачити справжнє життя якої практично неможливо не тільки журналістам, а й простим туристам. Журналісти поговорили з українкою, котра прожила в КНДР кілька років і зуміла зазирнути за фасад офі...