
Мій перший електоральний досвід я отримав досить рано. У цей день бабуся, дружина офіцера радянського військово-морського флоту, не могла не прийти на дільницю, адже в тоді ще Радянському Союзі на свята волевиявлення не ходили тільки дармоїди і честь сім'ї не можна було зневажити. Так пише на своїй сторінці в Фейсбуці блогер Олександр Голубов, передають Патріоти України.
Але оскільки волевиявлення в Радянському Союзі ніхто не сприймав всерйоз, точно так же до нього поставилася і бабуся, яка взяла з собою малолітнього онука.
На дільниці було дві урни - на одній герб Радянського Союзу, на іншій - Української РСР. Бабуся запитала, який герб мені подобається більше, і я довго не думав. Як і будь-який український юнак, я твердо знав - своя сорочка ближче до тіла. Та й український герб був мені якось приємніший з чисто естетичних міркувань.
Так історичний вибір був зроблений, про що жодного разу не шкодую. Стоїмо.
Заперечення, гнів, торг, прийняття відставки Єрмака. Саме так коротко можна описати майже тритижневий марафон подій довкола екскерівника президентського Офісу. Персони, яка за майже 6 років, здавалося, стала настільки масивною, що посунути її самотужки...
"Кілька діб без Андрія Єрмака досить добре показали, що кінець світу без всесильного менеджера не настав. Утім спадщину його фактичного співуправління із законно обраним президентом Зеленським та рівень насичення малокомпетентними, але лояльними людьми...