
Вчора. У Донецьку. Поспішаю по справах, та скорочую шлях дворами. Раптом зупиняюсь, мов вкопана: до мене долітає жіночий спів української пісні. У дворі центрального району окупованого Донецьку, одна – одиньошенька на лавочці сидить худенька старенька бабуся, божа кульбаба в біленькій хустині, і, на зло всім чортам, співає українську пісню, з репертуару Мареничей. І так красиво виводить тоненьким голосом! Я не могла пройти повз. Ніяк. Я приєдналася, сіла на лавку, та доспівала з нею до останнього куплету. А коли встала, щоб бігти далі по справах, і подивилась на бабусю…
Маленькою худенькою ручечкою, з блідою тонкою, мов цигарковий папір шкірою з синенькими венами, тремтячими пальцями худенька старенька бабуся витирала з свого обличчя потік сльоз…
Мінські угоди? Скільки це ще буде тривати? Ця старенька українська мати дочекається свого звільнення?
Порошенко?
«Чом ти не прийшов
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав?
Чи стежки не знав?
Мати не пускала?»
Російські війська просунулись поблизу села Піщане в Харківській області та села Новопавлівка в Донецькій області. Про це повідомляє DeepState у середу, 1 квітня, передають Патріоти України. Аналітики позначили просування окупантів на мапі. 31 березня 7...
Народний депутат від "Слуги народу" Артем Дубнов звернувся до Мін'юсту України із запитом, щоб скасувати порядок надання допомоги постраждалим від обстрілів у Києві в межах міської програми "Турбота". Народний депутат VIII скликання Борислав Береза зая...