
Вчора. У Донецьку. Поспішаю по справах, та скорочую шлях дворами. Раптом зупиняюсь, мов вкопана: до мене долітає жіночий спів української пісні. У дворі центрального району окупованого Донецьку, одна – одиньошенька на лавочці сидить худенька старенька бабуся, божа кульбаба в біленькій хустині, і, на зло всім чортам, співає українську пісню, з репертуару Мареничей. І так красиво виводить тоненьким голосом! Я не могла пройти повз. Ніяк. Я приєдналася, сіла на лавку, та доспівала з нею до останнього куплету. А коли встала, щоб бігти далі по справах, і подивилась на бабусю…
Маленькою худенькою ручечкою, з блідою тонкою, мов цигарковий папір шкірою з синенькими венами, тремтячими пальцями худенька старенька бабуся витирала з свого обличчя потік сльоз…
Мінські угоди? Скільки це ще буде тривати? Ця старенька українська мати дочекається свого звільнення?
Порошенко?
«Чом ти не прийшов
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав?
Чи стежки не знав?
Мати не пускала?»
Жінка запізнилася на останній поїзд лише на кілька годин, а вже наступного ранку її знайшли без ознак життя у власному будинку. Юлія Опарівська походила з інтелігентної української родини, багато років займалася навчанням сільських дітей, відкривала на...
Верховний Суд скасував рішення Вищої ради правосуддя (ВРП) про звільнення трьох суддів Київського апеляційного суду Ігоря Палленика, Юрія Сливи та Віктора Глиняного, яких НАБУ і САП викрили на хабарі у 35 тисяч доларів. Про це повідомив голова правлінн...