
Вчора. У Донецьку. Поспішаю по справах, та скорочую шлях дворами. Раптом зупиняюсь, мов вкопана: до мене долітає жіночий спів української пісні. У дворі центрального району окупованого Донецьку, одна – одиньошенька на лавочці сидить худенька старенька бабуся, божа кульбаба в біленькій хустині, і, на зло всім чортам, співає українську пісню, з репертуару Мареничей. І так красиво виводить тоненьким голосом! Я не могла пройти повз. Ніяк. Я приєдналася, сіла на лавку, та доспівала з нею до останнього куплету. А коли встала, щоб бігти далі по справах, і подивилась на бабусю…
Маленькою худенькою ручечкою, з блідою тонкою, мов цигарковий папір шкірою з синенькими венами, тремтячими пальцями худенька старенька бабуся витирала з свого обличчя потік сльоз…
Мінські угоди? Скільки це ще буде тривати? Ця старенька українська мати дочекається свого звільнення?
Порошенко?
«Чом ти не прийшов
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав?
Чи стежки не знав?
Мати не пускала?»
У порту Усть-Луга Ленінградської області РФ після атаки дронами у середу, 11 листопада, горить великий північний термінал Новатек-Усть-Луга, передають Патріоти України з посиланням на OSINT-канал Astra. Загалом на території порту фіксують кілька осеред...
Обійми посеред вулиці. Українські прапори. Люди, які нарешті могли вголос сказати: «Ми вас чекали». 11 листопада 2022 року українські військові увійшли до Херсона. До цього дня вели місяці важких боїв за південь. Сьогодні згадуємо внесок бригад операти...