"Моя мама поїхала в рейд за пенсією, і варто одразу сказати, що в Луганську питання пенсії зараз - це притча про доброго сина." про це пише Яна Вікторова для ВВС Україна, передають Патріоти України, і продовжує:
Хто не пускає своїх старих батьків переоформлювати пенсію на територію, підконтрольну Києву, - той шкодує батьків і цінує їх. Хто дозволяє або спонукає їхати - відповідно, не цінує.
Вік моєї мами дозволяв їхати. Але у ці переїзди іноді вирушають зовсім літні люди, які не можуть пересуватися самостійно, мають проблеми зі слухом чи зором.
Перед такою поїздкою слід продовжити довідку переселенця і оформити електронну перепустку. Оформлення перепустки - для всіх охочих на кожному стовпі за 100 рублів. Цю послугу надають масово.
Решта процедури - за бажанням пенсіонера: або їхати самостійно або довіритися тим, хто проведе за руку по всіх інстанціях і привезе назад.
Ми обрали другий варіант. За 2400 гривень нам продовжили довідку переселенця і сказали чекати, коли пролунає телефонний дзвінок про дату і час виїзду.
По телефону попередили - буде ночівля в Красному Лучі і, можливо, в тому місті, де буде переоформлення, якщо не встигнуть все зробити за один день.
Ночівля в Красному Лучі - 150 рублів, на підконтрольній території України - 100 грн. Виходить, до 2400 грн за послугу додаємо ще гроші на нічліг і форс-мажор.
Проводжаю маму. Нервую. Розумію, що тим, хто заробляє на цьому, нецікавий стан пенсіонерів і їхні страхи. Це потік, конвеєр, налагоджена схема заробітку, якої потребують літні люди, на яких наживаються підприємці. На подив - приємні попутники з "молодих" пенсіонерів. Хтось зовсім без нічого - це чоловік-шахтар, дві куми-подруги, що везуть п'ятилітровки з водою в далеку дорогу, а ще - їжі на два дні та одяг.
Всю цю компанію везуть до Красного Луча та залишають там на ніч. Ніби й непогано - двомісні номери, зручності в номері, телевізор. Але в цьому міні-готелі живуть дивні компанії, які галасують всю ніч. Можливо, так не пощастило лише цього разу, але ніхто з пенсіонерів не зміг заснути ні на хвилину. Підйом о третій.
Далі - дорога двома машина в Майорськ. З пенсіонерами жінка-провідник, яка за руку проведе кожного в банк і пенсійний. Скрізь чекають, скрізь заплачено, домовлено, але попереду дорога, і ніхто не знає, якою вона буде.
Хоча з дорогою теж нюанси. Місцеві займають черги з ночі, а потім продають місця тим, хто під'їжджає. Теж бізнес, яким хтось встиг вдало скористатися.
Але цього разу щось не склалося - Україна не пускає. 12 годин очікування. 12 годині на сонці. Вся лісопосадка - стихійний туалет, поряд лежать і сидять люди не в змозі чекати годинами в машині.
У цій черзі снують хлопчики, дівчатка і старші люди, пропонують чай, каву, малину, молоду картоплю, пиріжки по 20 рублів, компот...
Хто має гроші, купує все це і терпляче чекає. Але через 12 годин наша машина розвертається назад. І я щаслива. Це був мій тест на "доброго сина", який я, очевидно, не пройшла.
Мама вдома. Можливо, повезуть через тиждень. Мама відпочине. Мені б дарувати їй поїздки до моря, а не за пенсією, такої життєво необхідною в наших умовах. Дарувати б квитки в купе і на літак, а не місце на задньому сидінні старого авто під палючим сонцем нескінченної черги, в якій все життя встигає промайнути перед очима.
У мережі почала розгоратися активна дискусія під вечірнім дописом нардепа Олексія Гончаренка. Зокрема, гострі коментарі з’явилися від одеського ресторатора Савелія Лібкіна та волонтера Сергія Стерненка, передають Патріоти України. Гончаренко, зокрема, ...
Британський військовий експерт Майкл Кларк розповів, що чекає на Україну, якщо Київ відмовляється віддати Крим і продовжить воювати без допомоги США, лише з Європою. Про найбільш ймовірний сценарій війни в наступні місяці та роки Кларк розповів для Sky...