Взяти під ефективний контроль небо над Донбасом: Шлях "Фурії" до ЗСУ

Київське науково-виробниче підприємство «Атлон Авіа» найближчим часом почне відвантаження Збройним силам України нових комплексів А1-СМ «Фурія». Основне призначення БПАК – рішення задач розвідки цілей та коригування вогню артилерії. За словами директора НПП «Атлон Авіа» Артема В’юнника, компанія також почала підготовку нового комплексу до проведення державних випробувань. Мета – домогтися поставки «Фурії» на озброєння української армії. Патріоти України пропонують вам ознайомитися із матеріалами інтерв'ю, яке він дав для видання defence-ua.com.

– Артем Андрійович, комплекс А1-С “Фурія» вже три роки застосовується в зоні АТО. Чим буде відрізнятися нова «Фурія» від своїх попередників?

– По суті, комплекс А1-СМ – подальше розвитку комплексу А1-С “Фурія», який проходить підконтрольну експлуатацію в артбригаді. Досвід бойового застосування і практика підконтрольної експлуатації, побажання артилеристів і командування РВіА, нові технічні рішення – все це втілено в комплексі А1-СМ «Фурія». Він пройшов «визначальні відомчі випробування» в інтересах Збройних сил за методикою Центрального науково-дослідного інституту та військової техніки ЗС України. За так званим «інтегральним показником» «Фурія» отримала найвищий бал серед безпілотних комплексів вітчизняного виробництва. Був підписаний контракт на закупівлю наших виробів по держоборонзамовленні на 2016 і 2017 рік. Це більше десятка комплексів. У найближчі кілька місяців ми почнемо відвантаження цих комплексів Збройним силам.

Комплекс А1-СМ «Фурія» оснащується новою оптичною системою, яка має ступінь свободи в горизонтальній площині 360 градусів. Це дозволяє коректувальнику або розвіднику більш ефективно вести роботу. Крім оптичного модуля, який встановлений в носовій частині літака, в крило вбудований фотоапарат, який веде безперервну зйомку.

Для нового комплексу фахівцями нашої компанії розроблено спеціалізоване програмне забезпечення, яке спрощує і прискорює роботу коректувальників, забезпечуючи більш ефективне ураження цілей і підвищуючи живучість наших артпідрозділів. Два робочих місця стали вузькоспеціалізованими. Це робоче місце пілота і робоче місце коректувальника. Раніше такого строго поділу не було. Тепер ми прийшли до такої філософії, подивимося, як цей підхід виправдає себе на полі бою.

– Чи змінилися канали зв’язку і управління комплексу?

– Комплекс має основний і резервний канали управління. Обидва канали цифрові і захищені. За три роки експлуатації «фурій» в зоні АТО вони продемонстрували дуже високу надійність. Що стосується каналу передачі даних, то він поки аналоговий, ми займаємося вирішенням цього завдання. Аналоговий канал дає дальність, яку не може дати цифровий канал, але вимагає враховувати деякі запобіжні заходи під час його використання.

– Комплекси «Фурія» – одні з найбільш масових з тих, що використовуються в зоні АТО українськими військовослужбовцями в інтересах артпідрозділів. Чи були втрати безпілотних апаратів і з яких причин?

– Так, такі прецеденти були. Якщо проаналізувати основні причини втрат комплексів, то їх дві. Це або помилки розрахунків комплексу, або, скажімо так, деякі не зовсім обдумані рішення командирів підрозділів, які, ігноруючи льотно-технічні характеристики і обмеження комплексу, все ж віддають накази на їх застосування. Друга група – це технічні причини, які здебільшого викликані порушенням цілісності елементів комплексу в процесі експлуатації. Як приклад, обірвані антенні кабелі, зрізані дроти внаслідок «провороту» тих чи інших вузлів. Все це відображено у звітах техкомісії, які розбиралися з причинами.

– А що стосується втрат від систем РЕБ противника?

– По жодній з льотних пригод з нашими БПАК ми не маємо документального фактичного підтвердження, що вони були викликані застосуванням російських систем радіоелектронної боротьби.

– Як вирішуються питання ремонту безпілотних комплексів?

– Це вкрай важливе питання. Так як з ремонтом і експлуатацією не тільки безпілотних, а будь-яких виробів, які закуплені за 345-ю постановою, справи йдуть дуже погано. Фактично ніяк. Закуплені зразки військової техніки не введені в штати, відповідно, за статтями, за якими може фінансуватися їх ремонт і відновлення, це профінансовано бути не може. Незважаючи на те, що орган забезпечення визначено, в нашому випадку – Повітряні сили, у них немає законних підстав виділяти кошти для ремонту або закупівлі комплектуючих. Як приклад – парадоксальна ситуація по акумуляторним батареям, які виробили свій ресурс. Хлопці в зоні АТО змушені за власні кошти купувати батареї, щоб забезпечити працездатність комплексів, офіційно закуплених (НЕ волонтерських) Міністерством оборони.

– Наскільки я знаю, Ваша компанія ініціювала розгляд цього питання перед командуванням Сухопутних військ, РВіА і Повітряних сил. Є прогрес?

– І перші, і другі, і треті розуміють всю недолугість такої ситуації. На сьогоднішній день ситуація змінюється і ми вже розмовляємо з органами забезпечення про підписання договору на ремонт і на поставку батарей.

– Які у вас взаємини з іншими силовими структурами, які раніше виступали замовниками Вашого комплексу?

– У цьому році відбулося досить епохальна для нашої компанії подія. Ми поставили за держконтрактом для Служби безпеки України два безпілотних комплекса, які несуть на борту спеціальні засоби, а не засоби оптичної розвідки. Це була спільна розробка нашої компанії з інститутом СБУ і фахівцями Департаменту оперативно-технічних засобів. Що стосується нашої співпраці з Національною гвардією, то її сьогодні немає. Ймовірно, у Національній гвардії вже відпала потреба в безпілотних авіаційних комплексах.

– А як виконується ремонт і модернізація ваших комплексів, які раніше купувала НГУ?

– Ці питання дуже активно обговорювалися в кінці минулого року. Я мав ряд зустрічей безпосередньо з командувачем Національної гвардії України, який висловив велике бажання і розуміння необхідності модернізації. Але з якихось організаційних, фінансових або інших причин ці плани так і не втілилися в життя.

– Компанія «Атлон Авіа» розширюється, ви переїхали в нове приміщення, купуєте додаткове обладнання. Чи означає це, що потужності з виробництва безпілотних комплексів значно збільшаться?

– Так, ми переїхали в нове приміщення. Ми практично більш ніж подвоїли площі, набираємо додатковий персонал. Але це пов’язано скоріше не з нарощуванням виробничих потужностей, а з нарощуванням інженерного потенціалу компанії. Так як з’явилися нові проекти, над якими компанія працює. І потреба в площах, потужностях і обладнанні пов’язана більше з проектами в сегменті R & D, ніж з серійним виробництвом.

– Які напрямки нових розробок цікаві для компанії?

– Безумовно, ми продовжуємо розвиток нашого комплексу як розвідника-коректувальника. Також компанія почала роботу над високоточним баражуючим боєприпасом з оптичним каналом наведення. У компанії є напрацювання, які будуть покладені в це рішення. Наприклад, автосупровід цілі оптичною системою вже є штатним рішенням для Фурії «А1-СМ». Також ми продовжуємо працювати над розширенням функціоналу використання безпілотних комплексів за рахунок установки на борт спеціальних засобів. Як то засобів радіаційної розвідки, засобів радіорозвідки і т.д. Наприклад, ми з задоволенням підтримали ідею, запропоновану львівською компанією «Спаринг Віст», комплектувати наш літальний апарат датчиками радіаційного контролю. У цьому проекті у нас обопільна зацікавленість, а компанія «Спаринг-Віст» є лідером в Україні у виробництві подібних пристроїв. Ми бачимо велику перспективу подібних рішень.

– На недавній виставці в Туреччині «Ліга оборонних підприємств» вперше представляла спільний стенд, на якому демонструвалися і вироби компанії «Атлон Авіа». Чи намітилися якісь контакти із зарубіжними потенційними партнерами?

– Так, дійсно, для «Атлон Авіа», як і для інших учасників «Ліги», це було знаменною подією. Вперше бути представленим на міжнародній військовій виставці такого рівня для нас було і честю, і своєрідним випробуванням. Інтерес до нашого виробу дійсно був і чималий. Частина контактів, які були ініційовані під час проведення виставки в Стамбулі, зараз формалізовані в рамках переговорів, які ведуться сьогодні. Є конкретна зацікавленість компаній з Канади, Пакистану, ряду торгуючих компаній.

– Чи можна стверджувати, що Україна має шанс відвоювати свій сегмент на ринку безпілотних систем, враховуючи жорстку конкуренцію на цьому ринку?

– Насправді, як і всюди, справа в деталях і нюансах. У конкуренції перемагає той, хто дуже чітко розуміє, які саме деталі відіграють ключову роль. Безумовно, конкуренція дуже висока, але в України є певні переваги, і структура світового «безпілотного» ринку досить своєрідна. Скажімо, не в усі країни провідні виробники «безпілотників» можуть продавати свої рішення з тих чи інших причин. Чи не кожен покупець готовий платити великі гроші, які хочуть за свої комплекси американські, ізраїльські та інші компанії. І ось на стиках бажань, цін і можливостей з’являється місце для українських компаній і вітчизняної продукції. Це не дуже дорогі, але досить серйозні по функціональності комплекси, що поставляються в країни, в які, скажімо, інші розвинені держави поставляти свою продукцію або не готові, або не можуть.

Крім цього, великий інтерес у іноземних партнерів сьогодні викликає не стільки покупка виробів, скільки розгортання спільного виробництва та передача технологій для виробництва безпілотних комплексів на їх території. І це зовсім окрема історія. Це вже не експорт виробу, а продаж підходу до його виготовлення. В цьому напрямку у нас, в основному, і йдуть переговори з іноземними партнерами.

– У середньостроковій перспективі компанія «Атлон Авіа» буде більше орієнтована на зовнішній чи на внутрішній ринок?

– У середньостроковій перспективі, я думаю, ми орієнтовані на внутрішній ринок. Треба бути об’єктивним в оцінках і чесним перед самим собою. Щоб реалізувати на зовнішньому ринку проекти, що передбачають розгортання виробництва в іншій країні, нашій компанії потрібно ще мінімум рік-два для того, щоб довести наші технології до рівня, який дозволить позиціонувати наші інжинірингові пропозиції як завершений, конкурентний, адаптивний під побажання замовника продукт. Так що у нас великі плани на майбутнє і багато роботи попереду.