
У 1998 році в Москві теж був "ураган", в результаті якого жінку вбило рекламним щитом, однак влада не зробила жодних висновків. Про це розповів російський журналіст Аркадій Бабченко в своєму Facebook, передають Патріоти України.
"С тех пор я все жду, когда в Москве запретят устанавливать эти рекламные щиты. Уже 20 лет жду. Ну, если москвичам плевать на облик своего загаженного информационным мусором города – то уж на свою жизнь, наверное, не плевать? На жизнь своих детей? Ну, очевидно же, что нельзя в городе устанавливать такие площади с такой парусностью. Я не припомню, чтоб я еще где-то подобное видел. Они – опасны. Они – убивают. Доказано же уже смертями. Неа. Пофиг. Абсолютно", - заявив він.
Журналіст зазначив, що з 1998-го і до вчорашнього дня було ще кілька "ураганів", в результаті яких падали щити, проте ніхто нічого не зробив.
"Скорость ветра вчера достигала 24 метров в секунду. Ураган первой категории начинается со скорости ветра 33 метра в секунду. Двадцать четыре метра – это вообще ни разу не ураган. Это шквалистый ветер. В прибрежных городах это – вообще обычное дело", - підкреслив Бабченко .
Він додав, що жителі столиці РФ пожинають плоди власної байдужості.
"Это именно москвичи, своей позицией "моя хата с краю" и "я не интересуюсь политикой", создали себе такую власть, которая пилит наш город так, что при обычном шквалистом ветре счет пострадавших идет на сотни. Да, да. Таким этого город, в котором нельзя жить просто при сильном ветре, сделали вы, только вы, и никто другой. Второй раз за четверть века. Ровно на те же грабли. Это не карма... Это – закономерность", - підсумував журналіст.
Серце людини виконує колосальний обсяг роботи щодня, забезпечуючи циркуляцію насиченої киснем крові по всьому організму. За добу воно здійснює понад 100 тисяч скорочень і перекачує більше 7 тисяч літрів крові, передають Патріоти України. Орган також пі...
Повага до пам’яті поляків, не може означати відмову українців від власного сумління та знецінення пам'яті до тих, хто загинув за Україну в боротьбі із радянськими та гітлерівськими окупантами. Українсько-польський історичний діалог не може будуватися з...