Експорт української зброї розширює географію

Експорт української зброї розширює географію. За словами генерального директора “Укроборонпрому” Романа Романова, якщо раніше Україна продавала зброю в основному в країни Африки, зараз експорт налагоджено і в країни Європи та Азії, і навіть “за океан”, передають Патріоти України.

У 2016 році державний концерн підписав 65 меморандумів про співпрацю з 20 країнами світу. Що і куди експортує Україна, в ефірі радіостанції "Голос Столиці" розповів військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов.

Давайте розберемося детальніше, яку зброю і куди експортує Україна?

– У нас в принципі з найсучасніших технологій є електроніка, окремі комплектуючі для радіолокаційних станцій, авіаційні двигуни сучасні, і ракетне озброєння. Те, що виробляє завод “Південмаш”. Це з найсучаснішого, те, чим ми можемо на сьогоднішній день похвалитися. Все інше, на жаль, перебуває “поза конкуренцією” і знаходиться на рівні старого радянського озброєння, трохи модернізованого, і наша географія дійсно розширюється, але якщо ми подивимося перелік країн, в які ми продаємо озброєння, то це в основному країни третього світу і країни, які середнього такого рівня розвитку.

Чи найсучашніше озброєння користується найбільшим попитом?

– Ні, справа в тому, що з того, що ми найсучасніше можемо зробити і продавати, з цього поки що у нас купують тільки одиничні екземпляри, для того щоб перевірити їх в експлуатації. І обсяги поставок у цьому випадку невеликі. В основному ринок озброєння України тримається на постачання старих запасів озброєння, яке частково модернізоване по мірі можливості, наскільки це технологічно можливо, і далі продається на зовнішні ринки.

На яке озброєння українського виробництва найбільший попит – літаки, танки, бронетехніка?

– В основному танки, бронетехніка. Єдине, що зараз нове, це те, що НАТО зацікавилося нашими літаками заводу «Антонов» в якості військово-транспортної авіації. Так що цілком можливо буде якийсь контракт і буде якась перспектива. І можливо буде контракт з «Південмашем» з виробництва комплектуючих до ракет.

А може бути, і ми удостоїмося такої честі, і будемо виробляти окремі види ракетного озброєння, в тому числі і для країн НАТО. Питання в ринку, справа в тому, що у нас в країні монополія, ми живемо минулим століттям. Нормальні, цивілізовані країни відпустили ВПК, і ви ні в одній країні світу не знайдете державного сектора у ВПК: ні в США, ні в Німеччині, ні в Китаї, ні в Ізраїлі, ніде. Це вільний ринок дає поштовх до розвитку нових технологій.

Фірми виходять з новими розробками, фірми беруть участь у тендерах. У нас ця монополія – прерогатива держави, і тому з-за цього немає інвестицій, і держава не в змозі профінансувати всі розробки, які є на сьогоднішній день в арсеналі тих же військово-промислових підприємств.

Так у нас взагалі немає приватних розробників зброї?

– Ні, підприємства такі є, і навіть особливо найбільше розвивається приватний сектор, але без інвестицій приватний сектор може зробити невеликий зразок озброєння. Якщо це дорогий зразок озброєння, вони будуть його презентувати на папері, як презентації, тому що у них немає фінансування для того, щоб його зробити, випробувати і так далі. А державної програми взагалі немає з приводу розвитку та фінансування нових технологій у ВПК.

ВПК поки що живе за рахунок продажу того озброєння, яке є, і робляться окремі розробки, якщо вдається домовитися з окремих питань. Але знову ж таки, повторюся, монополія держави фактично не дає розвиватися ринку.

У 2016 році державний концерн підписав 65 меморандумів про співпрацю з 20 країнами світу. Це поки попередні домовленості?

– Знаєте, як кажуть? Обіцяти – не означає одружитися. Меморандум – це папір, який говорить про те, що вони мають намір розглядати наші пропозиції по озброєнню. Це не контракти, це просто виявлення бажання до подальшої співпраці. В минулому році ми підписали таку кількість меморандумів, але в минулому році ми втратили Таїланд як замовник “Укроборонпрому” за купівлю танків. І це не робить нам честі на ринку, навряд чи після цього хтось буде з нами розмовляти. Тому ще раз повторюся, треба або створювати державну програму, але це величезне фінансування і величезне навантаження на бюджет країни. Або треба відпустити ринок озброєння, ВПК, у вільне плавання, в ринкову економіку.