"Бабусю! Нас Ісусик почув!..": Дівчина із Закарпаття розповіла, як її ікона почала зцілювати людей

Після молитви Мирослави Білецької із Закарпаття ікона Ісуса Христа, яка висіла в її кімнаті, замироточила. Незабаром у дівчини з’явилася здатність зцілювати людей. Патріоти України із посиланням на видання fakty.ua пропонують вам дізнатися цю вражаючу історію.

У родині Білецьких із села Рокосово Хустського району (Закарпаття) дев’ять років тому сталося горе – дядько Мирослави потрапив в автомобільну аварію і пошкодив хребет. 30-річного чоловіка паралізувало. 9-річна племінниця обіцяла йому: «Я виросту, стану лікарем і вилікую тебе».

Дві ікони – Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці – подарували батькові Мирослави в січні цього року. Ікони були куплені в місті Хуст та продавці запевнили, що вони освячені в монастирі. Образи повісили на стіну в кімнаті Мирослави.

«Спочатку по тілу розлилося тепло, потім я відчула, немов хтось тримає мене за руку»

– В один з квітневих днів близько шостої години вечора я стала на коліна перед іконами і почала молитися, – розповідає Мирослава. – А в кінці сказала: «Господи, прости мене, якщо я згрішила. І прости всіх людей, тому що всі ми грішні. Якщо прощаєш, дай якийсь знак». Дивлюся на засклену ікону Ісуса Христа, а вона вся покрилася вологою, ніби росою, – і рама, і скло. Але жодна крапля не впала на землю. Подумала, що це мені ввижається, взяла ікону в руки, і лише тоді миро полилося на підлогу. Я побігла до бабусі…

– Бачу з літньої кухні, що внучка біжить з іконою: «Бабусю! Нас Ісусик почув!.. »- згадує бабуся Мирослави. – І показує ікону. Від неї такий аромат виходив!.. Незабаром з поля повернулися батьки Мирослави. Дізнавшись, що сталося, оторопіли від несподіванки.

– Увечері я знову відчула заклик помолитися (з малих років Мирослава молиться принаймні двічі на день. – Авт.), – продовжує дівчина. – Ікона Ісуса Христа стояла на журнальному столику, перед яким я опустилася на коліна, а руки поклала на стільницю. Спочатку по тілу розлилося тепло, потім я відчула, ніби хтось тримає мене за руку. Підняла голову і бачу, що очі Ісуса розширилися, а рук його на іконі не видно, вони немов на моїй руці. І тут же почувся голос: «Ти була почута. Цими руками зможеш відчувати людський біль і лікувати». Я відповіла: не можу, адже грішна і не варта. Через кілька секунд все закінчилося.

На наступний день під час молитви Мирослави знову відбулися незбагненні речі, свідками яких стали її мама і бабуся.

– Ми з невісткою раптом почули з кімнати Мирослави її емоційний вигук, – продовжує бабуся. – «Ні! Ні! Не можу! Я не варта!..» Забігаємо і бачимо, як внучка, яка стояла на колінах перед столиком, опираючись на щось невідоме, піднялася в повітря! Її коліна відірвалися від землі, а лікті – від столика, деякий час вона ніби парила в невагомості!..

– Мені стало страшно, я намагалася чинити опір і тут відчула в руках всі хвороби людей – тяжкі та жахливі, а в наступну мить піднялася в повітря, – пояснює Мирослава. – А коли опустилася, стало так легко і приємно, що хотілося літати. І відразу перед очима почали з’являтися картини. Перша: якщо батько не кине курити, то через два роки помре. Я попередила його, і він кинув.

Потім про брата. Я побачила, що він зв’яжеться з поганою компанією і потрапить до в’язниці. Через кілька днів до нас дійсно прийшли міліціонери. Виявилося, брат був свідком і мимовільним учасником якоїсь події. Потім я побачила племінницю Марійку. Що у неї біля ока з’явиться червона плямка і пов’язане воно з хворобою серця. Коли через два тижні тітка з дитиною прийшли до нас в гості, я дійсно побачила в оці Марійки червону плямку. Її мама сказала, що воно з’явилося недавно, а дочка стала нервовою і збудженою. Я піднесла дівчинку до ікони, помазала миром і взяла за обидві руки. Всередині у мене ніби все перевернулося… Через кілька днів тітка подзвонила і сказала, що плямка зникла, а Марійка знову спокійна.

«Люди не хочуть вірити в Бога. Їм обов’язково потрібно якийсь доказ, який можна побачити, помацати»

Сім’ю Білецьких відвідав сільський священик отець Степан, який побачив в події Божу благодать. Із ним прийшли кілька людей із церкви, розпитували Мирославу, як все сталося, і переконували піти разом з іконою в монастир. Дівчина відповіла, що піде, але тільки якщо відчує заклик.

Новина про Мирославу швидко поширилася по селу, і незабаром до неї натовпом повалили люди з різними болячками. Приходили навіть з сусідніх районів і областей.

– Перші зцілення були найсильнішими, – згадує Мирослава. – Мені в кімнату на руках занесли п’ятирічного хлопчика з хворобою головного мозку. Він не ходив, не говорив, навіть не відкривав очей. За словами лікарів, жити дитині залишалося два тижні. Я помазала миром його лоб, руки, ноги, взяла за руки. І відчула те саме, що і з маленькою Марійкою, – все всередині перевернулося, ставало то жарко, то холодно…

І раптом хлопчик встав на ноги і, обнявши маму, сказав: «Пішли додому». Потім приносили ще одного хлопчика, який з народження хворіє на дитячий церебральний параліч. У мене він вперше став на ноги.

Приходили жінки з варикозним розширенням вен, на їхні ноги страшно було глянути. Після сеансу у деяких вени почали затягуватися на очах. Було також багато жінок, які з різних причин не могли завагітніти. І вісім з них після мого сеансу подзвонили і сказали, що чекають на дитину. Якось прийшли чоловік і дружина з Тячівського району, у яких пропала дочка – поїхала на сесію в Івано-Франківськ і зникла. Я побачила, що це пов’язано з хлопцем і грошима (батьки дівчини – заможні люди). І що зникла знаходиться не в Івано-Франківську, а в Харкові. Коли мене запитали, чи все з дівчиною в порядку і що саме вона робить в цю хвилину, я виразно побачила, як її завели в якусь кімнату дали поїсти і попити. Через кілька днів дівчину дійсно знайшли в Харкові. Коли родичі запитали, що вона робила під час мого сеансу, то почули: «Мене завели в якусь кімнату і дали поїсти і попити».

Весь цей час ікона не припиняла мироточити, особливо інтенсивно – після молитов Мирослави. На молитви інших людей вона не реагувала. Потік з бажаючих зцілитися все збільшувався…

– У мене тоді почалися різні бачення і з’являються до сих пір, – каже дівчина. – Сенс самого першого полягав у тому, що я можу зцілювати людей тільки безоплатно. Одного разу приснилася жінка з хворими грудьми, а на наступний день вона прийшла до мене. Після сеансу подзвонила і сказала, що обстеження показало – патологія зникла. Було у мене також бачення, що паралізований дядько встане на ноги. Але не відразу, для цього потрібен час… А ще я дуже важко переношу, якщо до ікони торкаються інші люди. Можна тільки до рамки.

У Рокосові щодо скоєного з Мирославою висувають різні версії. Сама дівчина вважає, що це знак згори.

– Люди не хочуть вірити в Бога, – каже Мирослава. – Їм обов’язково потрібно якийсь доказ, який можна побачити, помацати. Ікона – це знак, щоб люди звернулися до віри. Але з усіх, хто був у мене, може, чоловік двадцять щось зрозуміли…

Мирослава спробувала встановити графік прийому людей – по кілька годин на день. Але він ніколи не дотримувався. З раннього ранку і майже до півночі на вулиці, у дворі і в будинку Білецьких юрмилися люди.

«Залишати ікону у себе більше не залишалося сил. Нехай буде в церкві, туди до неї можуть прийти набагато більше людей»

– Іноді приходили родичі важкохворих і просили піти до них, – продовжує Мирослава. – Я не могла відмовити. А у деяких людей була дуже погана енергетика, під час прийому вони немов висмоктували із мене всі сили. Але найгірше те, що дуже багато людей приходили просто так, подивитися, немов на шоу. Я це бачила, розуміла… І через півтора місяці вирішила віддати ікону в сільську церкву. Батько Степан не заперечував. В той день ікона мироточила особливо сильно, а коли я віддала її, виникло відчуття, ніби у мене дитину забрали. Все ж залишати ікону у себе більше не залишалося сил. Нехай буде в церкві, туди до неї можуть прийти набагато більше людей.

У Святовознесенському православному храмі Рокосова встановили аналой з тимчасовим кіотом (спеціальна підставка) для ікони. Як розповів настоятель храму протоієрей Степан Данило, щоп’ятниці проводиться Божественна літургія, читається акафіст Спасителю і молебень. Після чого світом з ікони помазують усіх присутніх. Храм відкритий для вільного відвідування щодня з 9 до 15 годин. Ікона продовжує мироточити…

На жаль, Мирослава не записує контакти людей, яким допомогла зцілитися, тому мені вдалося поговорити тільки з її односельцями, зокрема вчителькою Ганною Поган.

– Я щодня беру у батьків Мирослави молоко, – розповідає жінка. – А в ту п’ятницю перша зі сторонніх побачила, як мироточить ікона. Аромат по всьому двору був незвичайний … Мені особисто Мирослава теж допомогла. У мене давно хворіла ліва рука, я не могла носити ніяких тягарів. Зверталася до лікарів, ті виписували ліки, але нічого не допомагало. А після сеансу Мирослави біль зник і більше не з’являється. Навіть кісточка, випирає на стопі, помітно зменшилася. У моєї доньки були проблеми з колінами – ревматизм. Уколи не допомагали, а Мирослава її вилікувала. Хіба не справжнє диво?..

Ми попросили прокоментувати подію в Рокосові представників церкви і науки.

Архімандрит Єфрем:

– Мироточіння ікони – факт добре відомий, проте церква ставиться до кожного випадку із застереженням. Писання каже, що іноді і диявол може прийняти вид світлого ангела. Трапляється, що люди самі з різних причин починають лити масло на ікону, переслідуючи якісь свої цілі. Лише під час молитви можна побачити, чи диво це в церковному розумінні. Тому в Рокосово з благословення владики була направлена спеціальна комісія Хустської єпархії, яка після перевірки дійшла висновку: це дійсно Божий прояв. Господь явив таке знамення, що ікона почала творити чудеса – зцілювати людей. І в село почалося паломництво.

– Чи є у церкви якісь пояснення щодо причин такого явища?

– Людина не може передбачити або витлумачити в точності справи Господні, можна лише робити припущення. Чудо показує присутність Господа. Напевно, цій сім’ї було необхідно відчути Божу присутність. У той же час ми розцінюємо це і як знамення для цілого села. У Рокосові діє шість конфесій, тому це диво можна інтерпретувати і як знак для напоумлення людей.

– Чи часто буває, що з мироточення ікони у людей з’являється здатність зцілення?

– Людина може вважати, що здатна зцілювати. Однак Святе Письмо застерігає нас від цього. У Житії святих немає жодного випадку, щоб людина сама себе визнавала чудотворцем. З точки зору церкви зцілює не людина, а ікона. І не тому, що сама по собі чудотворна, а тому, що люди з вірою приходять до неї, і Господь по їх вірі дає чудо зцілення. Якщо людина відкриє своє серце, Бог теж відкриє себе і явить чудо…

Михайло Лазорик, доцент кафедри терапії Ужгородського національного університету, кандидат медичних наук, заслужений винахідник України:

– Я займаюся молитвою досить давно, причому з матеріалістичної точки зору. Мене як лікаря в першу чергу цікавило, чи можливі під впливом молитви зміни в крові. Щоб з’ясувати це, ми попросили помолитися п’ятнадцять пацієнтів-добровольців. А до і після експерименту брали на аналіз капілярну і венозну кров. З’ясувалося: під впливом молитви зміни в крові настають однозначно, при цьому в венозній – до 600 відсотків, в капілярній – на 200-300 відсотків. Як показав експеримент, молитва – це певний інформаційний код з частотними характеристиками, що має сприятливу дію. Пацієнт, у якого зміни в крові виявилися найбільш інтенсивно, мав гнійні запалення кісток в результаті важкої аварії. Після молитви запальні реакції в крові знизилися в шість разів! Всі ці результати були офіційно зареєстровані, на їх підставі я оформив державний патент № 80967С2.

Всім відомий метод лікування за допомогою стовбурових клітин. Так ось, під впливом молитви починається мобілізація цих клітин, і якщо в організмі є хворий орган, вони можуть миттєво або поступово замінити його структуру, внаслідок чого людина одужує. Тому молитва – зовсім не «опіум», а матеріальна річ, яка викликає позитивні зміни в організмі, що підтверджено дослідами і державним патентом з усіма відповідними експертизами…