"Безнаказанность опьянила": Фахівці пояснили, чому РФ краде український газ в Чорному морі (відео)

Анексувавши Крим, Росія захопила також і газові родовища на Чорноморському шельфі, які навіть не входять до акваторії українського півострову. Обидві події - однаково незаконні. Тим не менш, викравши взимку 2015 року з Одеського родовища самопідйомні бурові установки "Чорноморнафтогазу", Росія тільки зараз зважилася красти український газ, передають Патріоти України з посиланням на ТСН.

Наче в Росії самої скінчився газ, жартують експерти та вже серйозніше додають, що такий крок агресора вказує на те, що росіяни відчувають безкарність. 25 липня українські прикордонники оприлюднили інформацію про те, що Росія встановила бурові вишки на українському шельфі у Чорному морі - в Одеському та Голіцинському газових родовищах. "Це свідчить про продовження незаконної розвідки та розробки природних ресурсів Росією, а також експлуатацію установок і споруд з промисловою метою, без дозволу компетентних органів України", - йдеться у повідомленні Держприкордонслужби.

Зазначимо, що саме для розробки цих родовищ Україною були закуплені сумнозвісні вишки Бойка (Юрій Бойко, колишній міністр енергетики України), з якими пов'язаний гучний корупційний скандал. Кримінальне провадження щодо розтрати державних коштів - вишки закупили за завищеною ціною - не завершено й досі. Тим не менш ці вишки стали б у нагоді Україні тепер – для покращення позицій у боротьбі за енергетичну незалежність від агресора.

Проте держава нічого не зробила для того, щоб захистити нехай не самі вишки, а хоча б власні родовища. Тепер на них орудує Росія. За підрахунками експертів, газових запасів на Чорноморському шельфі не вистачить для набуття Кримом повної енергетичної незалежності. Проте розробляти ці родовища Росія почала з тим, щоб забезпечити паливом майбутні газові ТЕС. Газові родовища Чорноморського шельфу перебувають під юрисдикцією "Чорномор6нафтогазу" - дочірньої компанії НАК "Нафтогаз України". Однак офіційного коментаря від національної компанії отримати не вдалося.

Богдан Соколовський, екс-уповноважений президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки:

- Одеське родовище є одним з тих, що найкраще досліджені. Україна розвідувала ці родовища до анексії Криму. Розвідування - це є перша фаза. Спочатку йде розвідка, а потім розробка. Тобто ми цими родовищами фактично не користувалися, не добували газ, але розвідка була завершена. Одеське та Голіцинське родовища не є надто потужними, якщо порівнювати з великими запасами, зокрема з російськими родовищами.

Але для нас вони великі. Але ми на шельфі мало що видобуваємо. Тоді, ще до анексії Криму, саме йшлося про те, що треба освоювати шельфові родовища. І, очевидно, що й починати треба з тих родовищ, що вже досліджені, які покладені на карту, запаси яких встановлені. Водночас розробка цих родовищ не дозволить Росії повністю вивести Крим зі стану енергозалежності.

Михайло Гончар, експерт з питань енергетики Центру Разумкова, президент Центру "Стратегія 21":

- Саме з метою розробки цих родовищ були закуплені знамениті вишки Бойка. І саме буріння, яке почалося на Одеському родовищі і дозволило у 2013 році вийти на рівень видобутку газу в 1,65 млрд куб.м на рік. В той час як у попередні роки "Чорноморнафтогаз" видобував на шельфі приблизно 1,1 млрд куб.м. Це дріб'язок у масштабах країни, але для Криму цього було достатньо. Відтак, можна сказати, що впродовж 2-3 років перед окупацією Криму Україна створила базис для газової самодостатності Криму. До цього півострів був газозалежний від постачання з материкової України, з газотранспортної системи закачувалося приблизно півмільярда кубічних метрів. А після запуску розробки цих родовищ Крим став газосамодостатнім.

У зв'язку з тим, що на території Криму не вистачає власної генерації електроенергії, Росія задалась метою наростити обсяги виробництва електроенергії на території самого Криму. Через Керченську протоку були кинуті чотири енергетичні кабелі, але вони не вирішують проблему енергетичної самодостатності Криму. Окрім того, Керченська протока доволі примхлива - невідомо, як довго ці лінії електропостачання протримаються. Тому було прийнято додаткове рішення про будівництво в районі Сімферополя і Севастополя теплоелектростанцій, які працюватимуть на газу. Для цього їм потрібні додаткові ресурси газу.

Тож нинішня активність Росії вказує на їхнє бажання збільшити обсяги видобутку, щоб у 2017-18 роках, коли заплановано введення в експлуатацію додаткових генеруючих потужностей, забезпечити їх газом. Водночас треба зауважити, що вказані родовища не мають відношення до Криму. Згідно з Морською Конвенцією ООН від 1982 року, існують поняття територіального моря (12-мильна зона) і виключна морська економічна зона, яка є 200-мильною. Так от Одеське родовище розташовано менше ніж за 100 км від Одеси і за півтори сотні кілометрів від Криму, що явно більше 12-мильної зони. Відтак воно перебуває у виключній (морській) економічній зоні України.

Захоплення цих родовищ - це акт морського піратства. З ними Україна могла би збільшити обсяги видобутку до 6-8 млрд куб.м газу на рік. Ці родовища не дуже великі, можна сказати, середнього рівня, але вони могли б відіграти суттєву роль за умови споживання Україною більше 30 млрд куб.м. Зараз Україна має зробити відповідні кроки.

Наприклад, я зараз я не бачу, щоб була відновлена діяльність "Чорноморнафтогазу". Водночас Росія відчуває безкарність, вона розуміє, що світові зараз не до санкцій, а на ноту протесту МЗС України їм узагалі начхати. Тож поки не будуть вжиті якісь жорсткі санкції, Росія не припинить своєї протиправної діяльності.