"Кожний з нас, прокинувшись вранці, нехай запитає себе: що я сьогодні зроблю, щоби країна розвивалась?", - цитати Любомира Гузара

Як не боятися продовжувати і розпочинати заново життя у час війни і постійних колапсів? Чого бракне сьогодні українцям для щастя? Ми вибрали для вас найцікавіші думки Блаженнішого Любомира Гузара (УГКЦ), пише "Народна Армія". Про це повідомляють Патріоти України, цитуючи:

• Коли прийшла війна, ми не мали готової боєздатної армії. Але на цю агресію несподівано для наших сусідів і для нас самих таки піднялася армія. Сьогодні ми маємо гідне військо. В дуже короткому часі показалась здібність народу організуватися і підставити чоло небезпеці.
• Ще один надзвичайний елемент — волонтерство. Не якась маленька групка, а громадяни — різні за віком, походженням, статками — по всій Україні почали діяти. Це доводить, що у нас є внутрішня сила.
• Якби ж люди замість заламування рук та нарікань взялися до роботи! Вони мають духовну силу. На це маємо докази — Майдан, волонтери, військо. То з неба не впало раптом, то вийшло з народу. Тільки треба працювати, а не чекати, що влада щось дасть чи закордон допоможе. Так, вони нам дуже помагають, але ми самі маємо дуже багато внутрішньої енергії, яку треба використати.
• Кожний з нас, прокинувшись вранці, нехай запитає себе: що я сьогодні зроблю, щоби країна розвивалась? Увечері, вкладаючись до сну, нехай запитає: що я сьогодні зробив, щоб будувати нову Україну? Я не знаю, що кожний має конкретно робити, але я собі уявляю так: політик хай чесно послужить народові, вчитель — виховує нове покоління, віддане своїй ідентичності, господар — обробляє землю, щоб вона дала плід.
• Нам бракує старання допомагати один одному. Ми не сміємо бути байдужі до того, що діється з іншими людьми. В цьому нам потрібне пробудження. Ми ще замало робимо. І може замало нас підганяють. Це повинна робити церква, школа. Бажано, щоб і держава також заохочувала, підтримувала добрі, здорові ініціативи.
• Мир можливий лише тоді, коли дві сторони цього бажають. Якщо одна сторона того не хоче, то зайве старатися, треба давати відсіч. Маємо приклад: довгими десятиліттями Франція і Німеччина воювали між собою. Згодом ті й ті зрозуміли, що то їх руйнує. Сьогодні вони приятелі. Вони зрозуміли, що війна їм нічого не дасть.
• Сьогодні ми маємо агресора — Росію. Нелегко буде їм простити, бо вони не хочуть сьогодні вибачатися. Проте, я думаю, що при Божій помочі прийде час, коли здоровий елемент російського народу піднесе голос і скаже: досить того!
• Бог нас любить. Це від немовляти до гробу треба повторювати. Бог нас любить до такої міри, що прийшов до нас. І ці різдвяні дні тому підтвердження: Бог нас любить, Він є з нами!
• Бог не спокушає. Бог випробовує. Як добрий батько випробовує своїх дітей. Випробовує для того, щоб дати нам нагоду показати нашу любов.