Обережно, загроза! У кіберполіції попередили про небезпеку браузерів "FreeU" та "Яндекс" для українських користувачів

Українські провайдери все ширше приєднуються до блокування доступу до сайтів, які потрапили під санкції. Незважаючи на те, що обійти цю заборону протягом хвилини може будь-який користувач інтернету, який уміє читати і користуватися клавіатурою, власники заборонених ресурсів розробляють свої способи обходу. Які, найчастіше, можуть завдати непоправної шкоди тим, хто їх використовує. Про це пишуть ФАКТЫ, передають Патріоти України.

У даний час в мережі йде масова реклама спеціалізованих браузерів, за допомогою яких обходяться заборони. Але під легендою надання можливості подолати обмеження доступу до заблокованих ресурсів зловмисники за допомогою цих браузерів отримують повний доступ до операційної системи і персональних даних користувачів. І таким чином можуть використовувати комп'ютери користувачів у протиправних діях.

Особливо агресивно рекламується "FreeU", який з'явився практично відразу після оголошення про майбутнє блокування, щодо якого у просунутих користувачів виникли серйозні підозри. Тому фахівці Департаменту кіберполіції Нацполіції України провели свої дослідження.

Як повідомили в прес-службі Департаменту кіберполіції, щоб ніхто не засумнівався в незаангажованості досліджень, для аналізу нового браузера використовувався авторитетний люксембурзький ресурс "Circl DMA". З його допомогою було встановлено: рівень небезпеки "FreeU" максимальний (10 балів за 10-бальною шкалою оцінки). Цей браузер інтегрується для автозапуску, створює приховані системні файли, самостійно змінює інтернет-настройки, вносить зміни в антивірусний захист і навіть відключає його. А для маскування своєї діяльності застосовує багаторазові виклики API (запити на виконання різних функцій).

Тому кіберполіція рекомендує керівникам підприємств і організацій, а також простим громадянам відмовитися від використання подібного програмного забезпечення, оскільки воно несе загрозу як даним підприємств, так і персональній інформації співробітників. Поряд з "FreeU" подібні загрози несе також Яндекс-браузер з технологією Protect для смартфонів на OS Android. Фахівці рекомендують у разі виявлення подібного програмного забезпечення відновити операційну систему до стану на момент його установки. Якщо ж це неможливо - взагалі перевстановити операційну систему.

"FreeU", що дозволяє хоч і повільно, але заходити на заборонені сайти, створений на базі "Аміго" і технології "Tor", яка використовується для перенаправлення трафіку по вузлах мережі, які не підлягають блокуванню. Він сумісний з Windows 7 і більш пізніми версіями, але не працює з macOS і мобільними платформами. І його поява вже через кілька днів після введення санкцій дійсно пов'язана з підозрілими обставинами.

Браузер виконаний в синьо-жовтих кольорах і цілеспрямовано рекламується для жителів України. Якщо використовувати його з території України - браузер вітає користувача цитатою 15 статті Конституції України: "Цензура Заборонена". Однак сервер "FreeU" знаходиться в Москві і належить кіпрському офшору, причетному до власника "Однокласників".

Його домен, а також домен, де розміщений дистрибутив браузера, 16 і 18 травня куплені анонімом у російської компанії. Контактна інформація про розробників браузера відсутня, але Mail.ru Group вже зізналися, що були причетні до розробки. Слід зазначити, що принцип "Цензура заборонена" у "FreeU" діє тільки на території України. Якщо використовувати браузер в Росії, то доступу до ресурсів з "чорного списку" Роскомнадзора домогтися не вдасться.

Також кіберполіція надала рекомендації інтернет-провайдерам по блокуванню заборонених веб-ресурсів, щоб без закупівлі спеціального технічного обладнання та додаткових фінансових витрат забезпечити виконання указу президента України: методи блокування за IP-адресами (який вважають найефективнішим), за допомогою DNS і по URL. Детальніше про рекомендації можна дізнатися на сайті Департаменту кіберполіції.

Як відомо, 16 травня президент України Петро Порошенко підписав указ про нові санкції щодо російських компаній. Санкції торкнулися російських соціальних мереж "ВКонтакте" і "Однокласники", холдингу Mail.Ru Group і "Яндекса".