Печатка часів Ярослава Мудрого та знахідка, старша за Софію Київську: Що знайшли археологи на розкопках у столиці (фото)

Влітку 2018 року на території Софії Київської провели археологічні розкопки, які виявили печатку часів Ярослава Мудрого, кістки жінки дохристиянського періоду, середньовічні монети та багато інших цікавих знахідок, передають Патріоти України.

Весною 2018 року на території Софії Київської помітили просідання ґрунту, тому було ухвалене рішення почали тут розкопки, які тривали все літо. Науковці вирили прямокутний розкоп чотири на п’ять метрів, глибиною три метра. Незабаром він поглибиться ще на метр, адже розкопки планують продовжити найближчим часом.

Наразі місце розкопок накрите поліетиленом і огороджене, зверху проглядаються шари землі різного кольору і товщини – вони накладалися один на одного протягом щонайменше тисячі років. Археолог Володимир Савицький показує найдревнішу знахідку цих розкопок – кістки кінцівок людського тіла. У розкопі ця знахідка розташувалася найглибше.

"Поховання дуже цікаве, поховальна яма давніша, ніж стіни собору, скоріш за все, вона сягає дохристиянських часів, має лодієподібну форму. У верхній частині правого стегна ми знайшли шпильку", - каже Савицький.

Втім археологи припускають, що копати можна і далі вглиб – там імовірно знаходиться верхня частина кістяку. В іншому куті ями, яку викопали археологи, знайшли печатку, ймовірно, часів Ярослава Мудрого, пломбу західноєвропейських купців, а також заготовку до підвісної печаті.

Печатки та пломби лежали вище, ніж кістки жінки-язичниці. Вище, ніж кістки, виявили також дерев'яний зруб. Імовірно, це були келії, де жили монахи, або господарські приміщення монастиря. У раціоні монахів переважала риба. У заповненні дерев’яної споруди, яка могла бути приміщенням монахів, виявили монети часів Речі Посполитої, а також середньовічні монети шведського походження. Історики переконані – шукати під землею потрібно і надалі, адже давньоруська доба приховує ще багато важливих знахідок.

Софійський собор ХІ століття був частиною історичного міста князя Ярослава, яке являло собою логічне продовженням граду князя Володимира. Град Ярослава охоплював територію від сучасного перетину вулиць Володимирської та Великої Житомирської, тягнувя до Золотих воріт, сучасної Львівської площі (Львівські ворота), до Майдану Незалежності, де розташовувалися Лядські ворота та до Михайлівських воріт у районі Михайлівського монастиря.