Соціальна реклама, готуймося до повернення: Як кримчанам відновити український паспорт

За 11 місяців минулого року Прикордонна служба України не випустила з Криму понад 400 осіб. У півсотні з них документи виявилися недійсними. Таку інформацію прикордонники надали Регіональному центру з прав людини, передають Патріоти України з посиланням на Крим.Реалії.

Чому паспорт можуть визнати недійсним? Тут є кілька варіантів: або в документі немає фото у 25 чи 45 років, або там є виправлення від руки, або сам паспорт брудний чи надірваний. Як кримчанам, які з якихось причин не можуть виїхати з півострова на материкову Україну, отримати український паспорт? Про це журналісти поговорили з керівником служби роботи з громадянами при Представництві президента України в АР Крим Максимом Кожум'якою, а також із кримчанами, які зіткнулись із такою проблемою.

– Нам зателефонувала кримчанка Оксана. Яка у вас проблема з документами?

Оксана: У нас проблема з документами у старшого сина. Він втратив паспорт і до початку окупації не встиг його відновити. І зараз він не може виїхати з Криму, щоб відновити свій український паспорт – бо в нього просто немає ніяких документів. І, на жаль, немає навіть ксерокопії паспорта. Моєму синові зараз 22 роки. Ми звертались до паспортного столу, але в нас немає необхідного набору документів для відновлення паспорта.

– Можливо, вам допоможе керівник служби по роботі з громадянами при Представництві президента України Максим Кожум'яка. Він із нами на телефонному зв'язку. Максиме, що робити, якщо кримчанин втратив свій паспорт і йому потрібно його відновити?

Максим Кожум'яка: Якщо громадянину України зараз 22 роки, і якщо він раніше хоча б голосував на виборах – то він у будь-якому випадку зареєстрований у єдиній базі реєстру виборців. І відомості про те, що він як громадянин України раніше брав участь у виборах, можливо, є підставою для того, щоб вважати його таким громадянином України, який раніше отримував паспортний документ. З іншого боку, кожна ситуація – індивідуальна. Тому в цьому випадку варто було б зібрати пакет документів. У цьому випадку – це свідоцтво про народження, це документи, що свідчать про громадянство його батьків, щоб громадянин міг подати ці документи й ми могли б звернутися до найближчих органів виконавчої влади, розташованих якомога ближче до АР Крим, щоб у них були вже відомості про ту особу, яка потребує відновлення паспорта, на той момент, коли цей громадянин зможе виїхати на материкову частину України.

– Але хіба можна без паспорта виїхати на материкову частину України?

Максим Кожум'яка: У нас є порядок в'їзду-виїзду на тимчасово окуповану територію, затверджений постановою Кабінету міністрів. З іншого боку, ми керуємося чинним законодавством і статтею 313 Цивільного кодексу про те, що фізична особа має право на безперешкодне повернення на територію України. Як здійснювати перетин адміністративного кордону, ми можемо пояснити більш детально. Громадянин перетинає адміністративний кордон і може повідомити прикордонникам, що він планує звернутись до Державної міграційної служби для подачі документів для оформлення паспорта. У нього є при собі свідоцтво про народження, необхідний пакет документів і він уже звернувся до відповідних державних органів. Якщо громадянин звернеться до нас безпосередньо – ми можемо зробити відповідні запити в державні органи про те, що такий-то громадянин має намір оформити паспортний документ. Такій людині вже буде готуватися паспорт, а прикордонна служба буде знати мету візиту такої особи – оформлення паспортного документа на материковій частині України.

– Пані Оксано, ви отримали відповідь на своє питання?

Оксана: А як подати такий запит і куди конкретно потрібно звертатися?

Максим Кожум'яка: Вам потрібно звернутися безпосередньо до Представництва Президента в АР Крим. У нас є сайт, у нас є можливість зв'язку через Інтернет, а також за допомогою телефонного зв'язку. Ви напишете нам своє звернення, ми уточнимо відповідну інформацію. І тоді ми звернемося безпосередньо від Вашого імені чи від імені Вашого сина до відповідних державних органів.

– А що робити людині, яка живе в Криму і відмовилась від російського паспорта, а український паспорт вона втратила? Адже без документів просто неможливо перетнути адміністративний кордон у нинішніх умовах.

Максим Кожум'яка: В такому разі є інша процедура. У консульствах України, розташованих на території Російської Федерації, наприклад, у Ростові-на-Дону, видаються необхідні документи для повернення на територію України. Ми знаємо, що консульство не обслуговує територію АР Крим. Але вже є випадки, коли державні органи йшли назустріч громадянам і готували документи, щоб людина могла перетнути адміністративний кордон із АР Крим і подати документи на відновлення паспорта на материковій частині України. Але для того, щоб не витрачати час на перебування в Херсонській області, було б краще, щоб громадянин, який опинився в такій ситуації, вже звернувся до Представництва Президента в АР Крим.

Щоб державні органи вже знали, що є такий громадянин, у нього виникла така проблема, щоб почали готувати необхідний пакет документів. Щоб на момент звернення звести час очікування до мінімуму. Але все це – індивідуальна практика. І вона залежить від конкретної ситуації, в якій опинилась та чи інша людина.

Якщо особа має хоча б свідоцтво про народження, а також якісь інші документи – буде простіше. Або якщо людина хоче, щоб в його паспорті також було вказане місце реєстрації в Криму – тоді ми запитуємо у громадян – чи є у них частина майна, чи вони живуть зі своїми батьками, які нададуть дозвіл на реєстрацію? І ми збираємо необхідний пакет документів. Іноді доводиться звертатися до суду – щоб підтвердити той чи інший факт.

Але, в будь-якому випадку ті органи, що зараз працюють на материковій частині України, допомагають громадянам України. Хоча часом це доволі складно – немає самого громадянина, немає якогось документа. Але спільними зусиллями всіх органів – Державної міграційної служби, Державної прикордонної служби, Представництва президента і прокуратури АР Крим – ми збираємо повний пакет документів. Щоб громадянин – нехай і з часом, але отримав паспортний документ громадянина України.

– Зараз із нами на зв'язку відомий у Криму волонтер Світлана. З метою безпеки ми змінили її ім'я. Світлана разом із командою возить документи кримчан на материкову частину України. За два роки волонтери допомогли в отриманні паспортів 500 кримчанам, яким виповнилося 16 років. Ще більшій кількості людей вони допомогли вклеїти фото в паспорт. Але робота зупинилася місяць тому. Світлана, в чому причина?

Світлана: Сьогодні наша робота майже повністю припинена. Нас підозрюють у якихось неправильних мотивах. Наприклад, у вклеюванні фотографій в паспорти екстремістів, які живуть у Криму. Нам кажуть, що «все складно, що потрібно все перевірити». Насправді це неправильно по відношенню до людей, які залишились у Криму.

Я слухала те, що зараз говорив чиновник, і ця відповідь мене дещо збентежила. Виходить, що якщо людина через Ростов-на-Дону отримає цей документ на повернення до України – значить, на вищому рівні країни Україна ми визнали, що Керченська переправа – це законний перетин кордону? Я не можу зрозуміти, чому, якщо це вважається нормальним, то коли за паспортом звертається тато, мама чи інша особа, яку про допомогу попросив кримчанин – щоб не порушити закон про перетин кордону – це злочин?

Максим Кожум'яка: Консульство офіційно не обслуговує територію АР Крим. Але те, що державні органи об'єднуються для того, щоб допомагати громадянам, які опинились на тимчасово окупованій території – так і є. У свою чергу Державна міграційна служба розробила відповідний внутрішній документ – він хоч і є в загальному доступі, але він внутрішній. Він стосується перевірки особи тієї людини, яка хоче оформити документ. Це нормальна ситуація. Особливо якщо враховувати те, що у нас одним із перших позовів до Європейського суду з прав людини від держави Україна був позов, що стосувався подій, коли неповнолітніх громадян України вивезли на територію Російської Федерації. Це доволі складно. І тому, коли державні органи перевіряють ту чи іншу інформацію – це робиться винятково для захисту прав громадян та інтересів держави.

– Можливо, у волонтерів є пропозиції, як їм допомогти в цій роботі?

Світлана: Виходить, що держава щось робить, але практики дуже мало. І ті, хто зміг виїхати до Ростова – це дуже маленький відсоток людей. Зараз, наприклад, у Сімферопольському СІЗО сидить хлопець, він втратив свій український паспорт. Щоб уникнути тюремного терміну, йому пропонують виїхати на службу в ДНР. Ось як він може виїхати до Ростова-на-Дону? А що стосується пропозицій, то потрібно розробити систему електронної подачі документів, скайп-інтерв'ю, максимальну перевірку ідентифікації таким чином особистості, яка потребує послуги отримання паспорта. І робити це потрібно максимально відкрито. Також потрібні зміни в законодавстві.

Ті закони, які сьогодні є в Україні – вони не працюють для окупованих територій. Для нас потрібні нові закони. Для захисту прав населення, для захисту прав громадян України. Особливо, якщо такі громадяни мають проблеми з фізичним здоров'ям. Або у них просто немає ніякої інформації. Звісно, якщо кримчанин приїде на материкову частину України – йому в ста відсотках випадків допоможуть. Але якщо людина не приїхала, то допомога держави закінчується. Тому волонтери можуть бути мостом. Не варто бачити в нас ворогів і думати, що у нас якісь неправильні мотиви.

– Максиме, а чи можна віддалено ідентифікувати особистість і допомогти волонтерам в отриманні документів для інших громадян України?

Максим Кожум'яка: Ми 2015 року зустрічались із волонтерами, які допомагають громадянам отримувати документи. Ми підготували пропозиції щодо створення робочої групи. На жаль, волонтери чомусь відмовилися надалі до нас приїжджати й розглядати ці пропозиції. Але у нас вони є. Є пропозиції, розроблені нами як державним органом. Ми готові розглянути будь-які пропозиції в будь-який час – і запропонувати їх міграційній службі, прикордонній службі, допомагати волонтерам в оформленні тих чи інших документів. Ми розуміємо, яку величезну частину роботи беруть на себе волонтери, які допомагають громадянам оформити документи. Але дуже складно реагувати на ситуацію, коли ми діємо в правовому полі, а країна-окупант діє так, як їй заманеться.