Генпрокурор Луценко розповів, за яких умов Верховна Рада ратифікує Римський статут (відео)

Верховна Рада ратифікує Римський статут Міжнародного кримінального суду після того, як він доведе ефективність при розгляді справ Євромайдану, анексії Криму і російської агресії на Донбасі. Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко, передають Патріоти України з посиланням на Укрінформ.

За його словами, Рада прийняла два рішення, в яких визнала юрисдикцію МКС по справі Євромайдану і у справі щодо подій у Криму та на Донбасі.

"Ми вважаємо, що в цьому випадку саме дії МКС покажуть доцільність приєднання до Римського статуту в цілому", - сказав Луценко.

"Якщо МКС зараз доведе свою ефективність у цих двох надзвичайно резонансних для українського народу випадках, безумовно, я впевнений, що парламент прийме одностайне рішення про приєднання до авторитетної міжнародної угоди Римського статуту", - підсумував генпрокурор.

До цього Юрій Луценко відвідав Нідерланди, де зустрівся із головним прокурором трибуналу Фату Бенсудою. Луценко порушив питання про можливе спільне розслідування злочинів проти Майдану. Раніше суд відмовлявся від розгляду справи, мотивуючи це відсутністю доказів про те, що напад на активістів був спланованим.

Нагадаємо, Римський статут Міжнародного кримінального суду було прийнято в 1998 році і він набрав чинності 1 липня 2002 року. Він повинен стати постійно діючим органом для розгляду справ, пов'язаних з геноцидом, військовими злочинами та злочинами проти людяності.

Договір про Римському статуті підписали 139 країн, у тому числі Україна. Однак не всі країни його ратифікували, серед них: Україна, США, Іран, Єгипет, Алжир та інші.

16 листопада Росія заявила про вихід з Римського статуту Міжнародного кримінального суду. У МЗС РФ вважають, що робота МКС в рамках розслідуваних ним справ "була неефективною і однобокою". За 14 років роботи МКС виніс всього чотири вироки, витративши при цьому понад $ 1 млрд, наголошується в повідомленні.

Також в РФ занепокоїлися "ставленням МКС до подій серпня 2008 року" - війні Москви і Тбілісі. Як відомо, в жовтні 2015 року прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі Фату Бенсуда звернулася за дозволом розпочати розслідування можливих військових злочинів у російсько-грузинській війні 2008 року. Бенсуда мала свідоцтва, що "фактична влада Південної Осетії" вбила 113 етнічних грузинів під час насильницького виселення їх із самопроголошеної республіки. За даними прокурора, під час акції виселили близько 18,5 тисячі чоловік, зруйновано близько п'яти тисяч будинків. Бенсуда також зазначила, що кураторами виселення і вбивств грузин, ймовірно, були російські військовослужбовці.

15 листопада стало відомо, що прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда у своєму звіті щодо попереднього розслідування української справи визнала ситуацію на території Криму і Севастополя рівнозначною міжнародногму збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією. В документі дії Росії на півострові в березні 2014 року визнані окупацією.

Ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду передбачає, що злочини, вчинені громадянами, які ратифікували або на їхній території, будуть підсудні міжнародної інстанції в Гаазі. Росія підписала його у 2000 році, однак досі не ратифікувала.

Одним з найбільш гучних судових процесів МКС була справа екс-президента Югославії Слободана Мілошевича, якого судили за геноцид.