У Молдові запахло Майданом: Чи почнеться революція з розгону опозиції, - журналіст

Вчорашня протестна акція молдовської опозиції, організована рухом національного опору ACUM та дружніми до нього політсилами, попервах проходила, скажемо відверто, без особливого розмаху. Про це пише журналіст Роман Федюк, передають Патріоти України, продовжуючи:

Звичайно, глава кишинівської організації партії "Дія і солідарність" Володимир Боля повідомив, що опозиціонерам вдалося зібрати 30 тисяч громадян, цілковито незадоволених чинним урядом республіки, поліція, відповідальна за безпеку проведення акції, нарахувала 6.5 тисяч, а правда сховалась десь посередині.

Молдовська влада від початку по мірі сил протидіяла опозиціонерам — в місті "раптово" почалося іще два мітинги, на одному з яких обговорювали зростання цін на пальне, а з другого, організованого партією "Шор" скандально відомого молдовського бізнесмена Ілана Шора, учасники повертались, несучи в руках, за свідченнями очевидців, ваговиті мішки гречки — пардон, продуктові набори від бізнесмена, вдячного за народну підтримку. "Конкурентні" мітинги були не надто масовими, але дозволили на якийсь час перемістити акцію опозиції з Майдану Великих Національних Зборів. Щоправда, народ із "шорівського" мітингу розійшовся, тільки-но відстояв належне і отримав винагороду, тому за якийсь час центр міста повернувся до розпорядження противників чинної влади Молдови.

Втім, як би там не було, і опозиціонери, ближче до вечора ухваливши декларацію з вимогою відставки уряду, скасування закону про амністію капіталу, ухвалення молдовського аналогу закону Магнітського та визнання виборів у Кишиневі, які виграв опозиціонер Андрій Нестасе дійсними, потроху розійшлися. На площі залишилось сотня-друга людей,

Якби молдовська влада на тому вирішила зупинитись, то за два дні із семи десятків опозиціонерів, які ночували на площі, навряд чи залишилось би бодай семеро. Але, вочевидь, хтось у верхах прийняв рішення "навести красу" у центрі міста перед сьогоднішнім святкуванням Дня Незалежності Молдови — і прибрати учасників протестів.

О шостій ранку опозиціонерів з центра міста прибрали. Без особливого насильства — але і без зайвих церемоній.

Демократична партія Молдови, що перебуває при владі з прем'єр-міністром Павелом Філіпом в якості фасаду і Владом Плахотнюком в якості протилежної від фасаду частини, продемонструвала молдовській опозиції, що "бархатної революції" не буде. І для того, щоб змінити уряд, прийняти резолюцію на мітингу — та й розійтися спати до себе у ліжка недостатньо. Потрібно іще прорватись через чорні шоломи, червоні берети і всілякі інші головні убори тих, хто захищатиме чинний уряд Молдови.

При тому ситуація ускладнюється тим фактом, що поряд із Плахотнюком і його прибічниками на владу в Молдові претендує і той самий Ілан Шор. Підтримка якого в російських ЗМІ цього року помітно вища, ніж власне в Молдові — що наштовхує на неминучі сумніви і роздуми про роль Кремля у внутрішньополітичному житті Молдови.

При тому ціллю Москви може бути навіть не отримання влади — за наявного політичного розкладу в Молдові це практично неможливо. Ціллю може бути банальна дестабілізація ситуації, завдяки якій у Кремлі надіються зупинити процес реінтеграції Придністров'я, який за останній рік-два зайшов несподівано далеко.

Тому, якщо зважити на той факт, що за чотири місяці на Молдову чекають планові парламентські вибори, на яких суперники із числа молдовських опозиціонерів та прихильників олігархату зможуть помірятись силами вже у спокійнішій ситуації, вчорашні та сьогоднішні протести видаються швидше гарячим початком передвиборної кампанії, ніж справжнім "Майданом" людей, в яких немає іншого виходу, окрім революції.