Володимира Володимировича посунули: Після 5 квітня Росією править трійка з надзвичайними повноваженнями

З 5 квітня Рамзан Кадиров виконує обов'язки президента Чеченської Республіки, а атака на нього альянсу з силовиків і ліберальної громадськості захлинулася. Про це написав російський історик і публіцист Андрій Піонтковський в коментарі "Радіо Свобода", передають Патріоти України з посиланням на Нескучные новости.

Він зазначив, що перипетії боротьби з Кадировим прояснили для нього обставини вбивства опозиційного політика Бориса Нємцова. Піонтковський розповів, що безпосередніх виконавців вбивства затримано і підпорядковувалися вони Кадирову, у Кадирова не було мотивів для вбивства, крім побажання або наказу президента РФ Володимира Путіна, у якого мотиви для вбивства були. Однак в цьому логічному ланцюжку його бентежив конфлікт, що виник в ході розслідування між Путіним і силовиками.

"Если бы Путин лично задумал и осуществлял это преступление, полагал я, он наверняка проработал бы и такой важный его этап, как назначение правильных виновных (например, агентов СБУ или ЦРУ) и их заслуженное наказание. Арест же кадыровских боевиков и намерение силовиков идти дальше по всей цепочке подозреваемых до Кадырова явно стали для него крайне неприятной неожиданностью", – написав історик.

Він додав, що через це помилково припустив, що "побажання" Путіна передав Кадирову хтось із найближчих до Путіна силовиків з провокаційною метою. Однак випустив з поля зору колишнього заступника начальника ФСО і нинішнього командувача внутрішніми військами Росії генерала Золотова, який є охоронцем Путіна №1.

"Золотов..., пожалуй, единственный из главных силовиков, расположенный у Кадырову и вовсе не заинтересованный в его смещении. Он мог передавать Кадырову только то, что совершенно искренне считал волей своего хозяина. Ему и только ему одному Кадыров мог поверить в таком деликатном деле", – вважає історик.

Піонтковський додав, що Путін міг дати пряму вказівку до вбивства або натякнути, що бажає смерті Нємцова, але не вникав в деталі майбутнього злочину.

"Золотов взял всю организацию спецоперации на себя и монументально провалил ее прикрытие. Руководствуясь своими эстетическими вкусами и огромными возможностями в ФСО, срежиссировал показательную казнь лидера оппозиции на Красной площади. Уверенный в своей безнаказанности, позволил исполнителям оставить массу следов, не предполагая, что коллеги-силовики с энтузиазмом проведут расследование и развернут атаку на Кадырова", – відзначив він.

Піонтковський додав, що директор ФСБ Олександр Бортніков і його прихильники вміло скористалися ситуацією, що склалася. Однак Путін підтримав Золотова та Кадирова.

"Резкое возвышение Золотова и демонстративное опускание под ментов двух чекистских ведомств, союзников ФСБ, довершили разгром чекистской фронды. Силовики, судя по всему, не отказались от своих планов и развернули новое информационное наступление на Кадырова (и теперь уже на Золотова) с привлечением звезд гламурной оппозиции. Обозначилась и их программа-минимум: отстранить под благовидным предлогом от занимаемых постов Кадырова и Золотова, что станет первым шагом к их дальнейшему падению", – написав історик.

Він додав, що доповідь опозиційного політика Іллі Яшина, який зібрав усі відомі претензії до Кадирова, багато в чому справедлива. Він міг отримати широку підтримку не тільки в російському суспільстві, але і в Чечні. Однак силовики, які хотіли повернутися в "докадировську епоху", прорахувалися, оскільки прихід Кадирова зупинив геноцид чеченського народу.

"Единственное позитивное, что будет сказано о Путине и историками, и адвокатами на его процессе, когда таковой состоится: в начале нулевых он каким-то чудом понял ужас происходившего... и остановил своих псов войны, заключив сделку с кланом Кадырова-старшего. При всевластии федералов любой чеченец, независимо от его взглядов или поступков, мог быть схвачен федералами, похищен, подвергнут издевательствам, пыткам, убит. В сегодняшней Чечне подобная участь может постигнуть только выступающих против Кадырова. Это заметный прогресс в обеспечении личной безопасности", – вважає Піонтковський.

На його думку, саме це створило базу підтримки Кадирова в Чечні.

"Проект "Кадыров" десять с лишним лет назад позволил остановить бойню в Чечне, дав Путину возможность спасти лицо и сохранить иллюзию "победы" в войне и сохранения непокорной республики в составе России. Но за эту иллюзию пришлось заплатить дорогую цену – гнетущую реальность пребывания России в составе Чечни. Сегодня унизительная ситуация зависимости от Кадырова не нравится уже почти никому в России – кроме Путина, вся политическая легитимность которого как победителя в чеченской войне завязана на проект "Кадыров", – продовжив історик.

Він припустив, що незадоволені силовики зробили спробу артикулювати це невдоволення, але ця спроба провалилася разом з "доповіддю Яшина", який тільки зміцнив режим Кадирова.

"Резкое возвышение Золотова и демонстративное опускание под ментов двух чекистских ведомств, союзников ФСБ, довершили разгром чекистской фронды. После 5 апреля Владимира Панамского страной правит тройка – Путин, Золотов, Кадыров – с чрезвычайными полномочиями", – подсумував Піонтковський.