Анастасія Клочко – перша в Україні рятувальниця, яка виїжджає на пожежі. Журналісти провели з нею день і дізналися, що саме спонукало Настю обрати таку професію, передають Патріоти України з посиланням на 24 канал.
Раніше жінка працювала диспетчером у другій пожежно-рятувальній частині у Черкасах. Та це була не та професія, про яку вона мріяла з дитинства.
Після того, як школяркою витягнула людину з пожежі, Анастасія зрозуміла, що рятувати людей – її покликання. Тож для цього вона навіть здобула відповідну освіту.
Та відразу працювати на омріяній посаді Анастасія не могла. Згідно зі старими інструкціями, які залишилися в українському законодавстві, обіймати посади в Збройних силах та рятувальній службі жінкам не дозволяли.
Проте у 2018 році жінок нарешті зрівняли у правах із чоловіками й у цій сфері. Зараз Анастасія працює у тій же частині в Черкасах, та тепер з легкістю розгортає 10-кілограмові пожежні рукави, виламує двері та навіть вміє користуватися пристроями для різання металу.
"Посада рятувальника потребує великих фізичних навантажень. Подивившись на те, як працює Настя, я впевнено можу сказати, що й жінки справляються з такою роботою досить добре", – прокоментував Юрій Пустовойт, командир рятувального відділення, в якому працює жінка.
Спочатку співробітники не поставились до колеги-жінки серйозно, та вже після першого виїзду зрозуміли, що новопризначена рятувальниця дасть жару навіть досвідченим.
А ще Анастасія взяла участь у міжнародному челенджі, щоб підтримати маленьку британку, яка заявила, що хотіла б бути хлопчиком, аби працювати пожежником. Рятувальниці зі всього світу опублікували свої світлини у соцмережах для того, щоб довести 4-річній Есмі, що вони існують.

Анастасія Клочко хоче довести своїм прикладом – на шляху до мрії перепон немає.
Теплі обійми приносять людині задоволення не лише на емоційному рівні — за цим стоять конкретні біологічні та нейрофізіологічні механізми. . Науковці наголошують, що терморецепція — здатність відчувати тепло і холод — є одним із найдавніших сенсорних м...
На Землі досі зустрічаються види, що застали ще добу динозаврів. Однак, коли йдеться про тривалість життя конкретної особини, часові межі радикально зменшуються, і про жодні мільйони років вже не може бути й мови. Як пише IFL-Science, найстаріша тварин...