До 100-річчя кривавого міжнаціонального конфлікту: Українці і поляки спільно вшанували загиблих воїнів

1 листопада нащадки українських та польських воїнів провели спільну поминальну акцію "Світло пам'яті" на Личаківському цвинтарі у Львові, передають Патріоти України.

"Личаківський цвинтар - найважливіший некрополь у місті. На ньому є два військові кладовища. На одному лежать загиблі у боях за вільну Польщу у 1918–1921 роках. На другому - українці, які загинули тоді ж і тепер на російсько-українській війні на Донбасі після 2014-го. Моя присутність тут є знаком солідарності і пошани", - говорить генеральний консул Польщі у Львові 50-річний Рафал Вольські. Стоїть біля каплички на частині польських військових поховань.

На польському Цвинтарі Орлят поховані поляки – учасники боїв проти ЗУНР у 1918 році та проти більшовиків 1920 р., жертви німецько-польської війни 1939 р. та Руху опору у 1922–1944 років. Тут запалили понад 40 тис. лампадок. Організаторами акції є Генеральне консульство Польщі у Львові, Міністерство культури та національної спадщини і поляків зі Львова.

Тут місце, яке об'єднує поляків і українців, які вели братовбивчу війну. Війна з 1 листопада 1918 по 17 липня 1919 року велася в умовах нестабільності, викликаних розпадом Австро-Угорщини, розпадом Російської імперії і Громадянською війною в Росії. Пом'янути родичів приїхали зі США та Канади. Із Польщі є кілька десятків відвідувачів.

Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання польських і українських воїнів, які загинули у польсько-українській війні у 1918–1919 роках. Також віддали шану бійцям, які загинули на Донбасі і Героям Небесної сотні.

"Часи змінилися і змінилася свідомість нашої пам'яті. Сьогодні ми маємо підвести риску під ненависницькою історією", - говорить правозахисник, член-засновник Української гельсінської групи, дисидент 69-річний Мирослав Маринович.

Активісти зачитують спільне звернення до обох народів з приводу 100-річчя Листопадового Чину. "Закликаємо, щоб памʼять про конфлікт 100-річної давнини стала уроком, з якого ми зможемо зробити належні висновки, особливо стоячи перед новопосталими загрозами і сутичками довкола "історичних пам'ятей" обох народів, - йдеться у ньому. - Перед обличчям нинішніх загроз, спричинених політикою Росії, її спробою змінити правовий порядок у Європі шляхом анексії Криму та східних теренів України. Перед обличчям кризи в Європейському Союзі, яка загрожує стабільності нашого континенту. Задля покращення стосунків Польщі та України".

Група з шести людей ходять поміж кам'яних могил за півгодини після завершення акції. "Ми з друзями приїхали із Тарнова Малопольського воєводства, - каже польською 47-річний Вацлав Щепанік. Поправляє окуляри та одягає капюшон, бо здіймається вітер. - Тут є могила з прізвищем Щепанік. Може то мій далекий родич. Львів - гарне місто українців і поляків. Кілька століть ми з вами були громадянами однієї держави. Не менше двох разів на рік буваємо тут".

Підходять молитися до композиції із декоративних свічок та засушених квітів, прикрашеної польськими прапорцями. Встановлена на площі посередині польської частини кладовища. До виходу на центральну алею із польського цвинтаря прямує львів'янка 69-річна Марія Бочкай.

"Моя бабуся походила зі шляхетного польського роду. Від мами я чула, що дідусь похоронений на Цвинтарі Орлят, але вона не знала точно, - розповідає. - Мама вийшла заміж за українця, але підтримувала польські традиції. Я змалку знала дві мови. Різдво святкуємо 25 грудня. Гляну чи вітер не загасив лампадку на могилі чоловіка. Він в іншому боці кладовища похований. Два роки тому помер від інсульту".