"Харизматичність людини, пісні якої втілюють національну ідею - це підкорило": Російський журналіст розповів про своє ставлення до Вакарчука та України

Відомий російський тележурналіст Леонід Парфьонов завітав на Alfa Jazz Fest. Патріоти України пропонують вам ознайомитися з інтерв'ю, яке він дав Світському життю та Каті Осадчій.

-Леоніде, ласкаво просимо до Львова! Вас не злякав нав'язаний російськими ЗМІ статус "бандерівського" міста і ви все ж таки приїхали.

-З того часу, як ці ЗМІ використовують цю назву, я тут бував вже не раз.

-Ви ж розумієте, що зараз на Западній Україні та й в Києві російських туристів можна перерахувати на пальцях однієї руки.

-В мене немає ніяких проблем. Я п'ять років у Грузію літав, усіми способами. І через Мінськ, і через Київ.

-До Львова тепер також не дуже просто потрапити.

-Я звідси назад полечу через Варшаву. Це більш-менш гарний спосіб дістатися зі Львова у Москву.

-Ви доволі дипломатично оминаєте гості кути російсько-українських стосунків.

-Які гострі кути? Всі кути вже тупі давно, там давно немає стосунків. Які стосунки, якщо летіти доводиться через Варшаву?

-Ви дружите зі Святославом Вакарчуком і навіть обійнялися при зустрічі.

-Даючи інтерв'ю на Україні, думаю, що це Святослав Іванович повинен сказати, що я його друг, а не я повинен примазуватися до національного скарба України. Харизматичність людини, пісні якої втілюють національну ідею - це підкорило. В Росії такого не було з часів Висоцького. Я добре пам'ятаю, як вся зима пройшла під знаком пісні "Мить".

-Ваша пристрасть не тільки телебачення, а ще й гастрономія. До кризи і продовольчих санкцій ваша родина в Москві відкрила ресторан. За кілька років ресторан закрили, у розпал продовольчих санкцій. Це стало причиною?

-Так, звісно. Криза в Росії серйозна, особливо споживча, та, що стосується середнього та трохи вище середнього класів. Так званого креативного класу. Але я думаю, що якийсь інший ресторан буде, звісно.

-Українська гастрономія входить у частину хобі?

-Ви ж сала більше трьох шматків не з'їсте. Це ж не те, що можна їсти багато. Ми й так не вмремо від голоду. Їжа цікава тоді, коли вона несе за собою культуру. І в цьому сенсі зрозуміти галиційську кухню, як суміш з різних, прочитати цей культурний код. Потім на Україні казкові ціні на європейські вина. Тому що у вас нульовий акциз і дуже маленька ресторанна "накрутка". Насправді, у вас Pinot grigio Friuli у Львові коштує дешевше, ніж у Фріулі. Пляшка у ресторанній подачі 17 євро? Таких цін в Європі вже немає.

-Ми з вами колись спілкувались, коли діти ще були маленькими. Зараз діти вже виросли, син вже одружився, була річниця весілля.

-Все ви знаєте!

-А ви ще дідусем не стали?

-Ні, невже я схожий на дідуся? Ні, не став.