Мне вообще на футбол плевать. От слова совсем. И на эйфории я не сильно падок. И я не разочаровуюсь потому что не особо очаровуюсь. Но я знаю, как работает информация. Я знаю, как она воспринимается. Давайте я расскажу вам на примере классической зрады в фейсбуке. Кто то постит зраду. Жаренную, проникновенную и пробирающую до слез и соплей у сурового фисбучного воинства. Зрада "заходит". Тысячи репостов, десятки тысяч лайков. Сотни обсуждений. В новостях по ТВ включения с этим постом. Десятки материалов в сетевых СМИ.
А потом хлоп, и выясняется что это херня. Вот настоящая высосанная из пальца. И человек стартонувший зрадой, пишет (это в идеале) - ошибся, не так понял, все дела. Пост набирает в лучшем случае десяток репостов и пару сотен лайков. Его даже не читают. Он не интересен.
На этом стоится индустрия фейков и вбросов, в которой часто густо задействованы журналисты и лидеры мнений. Потом даже о них говорят - ну он же признал сво не правоту.
Но ни в новостях, ни в СМИ, этого опровержения и извинения нет. И не будет. Потому что это скучно.
Вот так и с Хорватом. Слава Україні, слышали все. И три дня это было топ новостью везде. И обвалившийся рейтинг страницы Фифы тоже видели все, хотя новость так себе. А извинения, это для выживших после полыхающего три дня зарева запоребриковых. Ну, типа мертовому припарка. А вот Слава Україні зашло на ура. Потужно.
UPD. 4 дня назад большинство не знало о существовании этого футболиста. Так что пофигу. А Слава Україні, то в віках.
Ужгородський міськрайонний суд визнав винним місцевого жителя в ухиленні від мобілізації та засудив його до трьох років ув’язнення. Про це стало відомо із вироку Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, передають Патріоти України. Чоловік ...
Топ українського музичного чарту Apple Music очолила пісня Homay російського гурту Ay Yola, учасники якого відкрито підтримують війну Росії проти України. На лідерство росіян у топах музичних платформ в Україні відреагував комік і військовослужбовець В...