"Країну зливають: або влада, або люди, які ставлять їй підніжки", - громадський активіст про нищення Карпат (відео)

Деревам у лісі приписують роки, роблять його хворим – щоб масово вирубувати. Про схеми розкрадання українських Карпат розповів активіст Василь Курій, який із громадською організацією "Майдан Старосамбірщини" два роки бореться із незаконними вирубками на Львівщині. Про це пишуть Патріоти України з посиланням на Gazeta.ua .

Які масштаби лиха?
- Люди з гірських сіл зауважили, що зараз набагато більше лісу вивозять, як колись. Дзвонять пастухи, люди з доріг, поля, що через село у день їдуть 20-30 лісовозів.
Рубають невеликими площами – до гектара, точково. Але цих ділянок – маса. Карпати ніби подірявлені. А щоби садили ліс – не видно.
У рідному селі Лопушанка-Хомина Старосамбірського району зараз шість рубок, п'ять проводить "Галсільліс" і одну Державне лісове господарство. "Галсільліс" – це обласне комунальне підприємство, таке є у кожній області. Сюди увійшли ліси колишніх колгоспів. Якщо село на 100 хат, і тут шість рубок, то можна уявити, що відбувається у сотнях сіл українських Карпат.
Плакати хочеться. У дитинстві купався у Дністрі, зараз переходжу річку не роззуваючись. Вода – 5-7 сантиметрів. Люди бояться. За п'ять років на подвір'ї копають три криниці, і всі пересихають. Були в Лопушанці кілька гірських потічків, не лишилося і сліду. Це страшно: ти ріс, пас там череду - вони були, а подорослішав, приїхав – їх нема.

Можна стверджувати, що за цієї влади вакханалія більша?
- Не дозволю собі говорити погане про владу країни, яка у стані війни. І яку сам відстояв на майдані. Але вона не залишає нам вибору. Факти говорять проти неї. Масштаби, звичайно, більші. Дійшло до того, що жінки в селі Лопушанка-Хомина лягали під лісовози. Ті погрожували їх переїхати.
Це може бути пов'язано з тим, що попередня тверда рука крала одноосібно і владно. Усі інші боялися. Зараз крадуть усі. Ми отримали волю, яку хотіли. Вільніше почувають себе керівники обласного підприємства і лісгоспів. Ніхто не боїться тиску даішників на дорозі, які могли зупинити лісовози. Екологічній службі та інспекції праці не дозволяють робити планових перевірок без попередження і підстав.

Намалюйте схеми, хто і як грабує українські Карпати?
- Обласне комунальне підприємство розробляє план рубок на рік. Тут є рубки головного користування – спілий ліс. І суцільні санітарні рубки – хворий ліс.
Спілого лісу у нас практично немає, роки йому завищують. А лісопаталог, не виїжджаючи на місце, встановлює в своєму кабінеті, що ліс хворий. І це ріжуть ніби на дрова, а продають як ділову деревину.
Ось маю документи. Ділової деревини на ділянку заплановано зрубати 20 кубів, дров'яної - 137. Тут ділової 45, дров'яної – 206. Виходить, наші ліси – масово хворі. Санітарна рубка – це має означати вирізати окремі хворі дерева. А під її прикриттям змітають гектари лісу.

Кому видають ці документи на роботу в лісі?
- Кваліфікованих лісників підприємство "Галсільліс" не має. На львівській біржі "Універсальній" воно розігрує тендери на рубки. Їх виграють одні й ті самі підприємства – з району, де є ліс. Вони теж не мають лісників і дроворубів. Наймають у підряд дрібні підприємства, де зареєстрована одна людина. Ще 20 працівників працює тут нелегально. У цій бригаді є вчитель, безробітний, пастух, залізничник. Вони, без легальної техніки, касок, форми, беруть бензопили і йдуть у ліс. З цим папірчиком. Вибирають найкращі дерева, решту змітають з лиця землі, ламають, втоптують у болото бульдозером і гусеницями. Хоч гусеничним транспортом у лісі користуватися заборонено. Поодинокі дерева звідси має витягувати гужовий транспорт, далі на дорогах працювати колісний.

Потім ці ж дрібні і більші підприємства деревину ніби купують у "Галсільлісу". Ми з інспекцією праці приїхали на таку пилораму в село Стрілки – люди через паркани втікали. Бо не зареєстровані. Офіційно числиться одна людина. Її прізвище навіть ніде не фігурує в документах. Так квитки потрапляють у руки чорних лісорубів. При рубці часом присутній лісник. При чужій людині в лісі! Це вже угруповання.

За останні роки пригадаю п'ятеро хлопців, які загинули у таких бригадах. Тому що не уміли ліс валити. Причиною смерті написали щось на зразок: пас корову і впав, блискавка вдарила.

Коли я був малим, ми з батьком ходили в ліс по дрова. Рубали чагарники, вербу, вільху. Коли бачили ясен – пили ніхто не смів підняти. Гріх – казали у селі. З діда-прадіда українці знали, що ясен росте роками. І чим це дерево старше, тим вартісніше. Ці ж варвари зрізають 20-річні дерева, гусеницями давлять пагони молодих відростків.

Старосамбірський "Галсільліс" має 7 мільйонів загального боргу перед державою і працівниками. Не має жодної бензопили, лісорубної бригади. Це унікальне підприємство, яке може вирізати увесь ліс, але фактично у лісі і не бути. І при тому бути збитковим. У 2015 році обласний "Галсільліс" визнано кращим комунальним підприємством року в Україні.

Який бачите вихід?
- Законодавство щодо лісу виписане добре. Змінити слід лише одне – забрати норму "суцільна санітарна рубка". Це абсурд. Якщо хвора ялина, то бук, модрина не хворі. Для цих злочинців санітарна рубка – це команда "фас!". Після того як вони рятують ліс від шкідників, все навколо сплюндроване.

Друге. Як уже не соромно це слово вживати, але воно не замінне - існує система. Якщо підприємець захоче чесно працювати, він не зможе виграти лот. Торги куплені. Далі він має прокласти дорогу в ліс, важко працювати без техніки. Якщо ще після себе захоче посадити ліс, як і годиться, то його деревина буде в рази дорожча. Він не зможе її продати за таку ціну. Бо кругом ліс крадуть і продають дешево. Підприємці мають організовувати свої асоціації і йти до влади, викидати з-поміж себе паршивих собак, які працюють по-чорному.

Але воюють лише активісти. Лісникам і людям потрібні чорні гроші. Прокуратура та екологія просто незацікавлені. Поліція хоче щось робити, але не знає як. У Лопушанку-Хомину 25 липня ми двічі за день викликали її. Полісмени приїхали, хлопи з лісу тичуть їм дозволи. Поліцейські не є фахівцями-екологами. Вони мусять отримати висновок екослужби. А охорона праці має зафіксувати, що ці люди роблять в лісі. Отож, склали протокол, припинили роботи і поїхали. За дві години дивлюся на ліс, на тому самому місці прямо на моїх очах падуть дерева. Ми знову викликали 102. Поліція вже була роздратована. Вони посадили цих хлопців і повезли до району давати свідчення. Там опитали і відпустили. Ведеться слідство.

Вірите, що буде результат?
- Зіткнувся з абсурдною ситуацією. Охорона праці не може діяти лише через заяву депутата чи поліції. Їй потрібно, щоб працівник у лісі написав сам заяву на підприємця, який його найняв. Ніби робітника використовують неправильно. Тоді інспектори приїдуть. Я писав таку заяву як громадянин, 60 днів ми чекали приїзду охорони праці. Але лісорубні бригади в районі вже були попереджені. Люди прикинулися, що гриби збирають. Маса людей у лісі з бензопилами почали "гриби збирати".

Екологія теж може здійснити перевірку, лише коли заява буде від фізичної особи. Написав. Її направили в Київ на розгляд і 30 днів ми чекали відповіді. Тоді вони погодилися виїхати на заявлену ділянку. "Які рубки? Де?" – питають мене. А хто ж вас буде тут місяць чекати?

На кожній рубці порушується як мінімум 4 статті Кримінального кодексу -172, 246, 366, 367. Це - грубе порушення законодавства про працю, незаконна вирубка лісу, службове підроблення і службова недбалість. Найбільші жалі на прокуратуру. Зверталися до "луценків" у Києві, обласних, районних – лише відписки.

Країну хтось зливає. Або влада, або люди, які ставлять підніжки цій владі. Може президент і має добру волю. Але жодна з інституцій, які виконують функції держави, не працює на неї. Може, на кожну державну структуру впливає своя політична сила. Тому разом паралізують державу.

Напрошується аналогія. 20-річні хлопці недавно загинули в аварії через п'яних за кермом. Десь під душею скрипить, що ми тих даішників ганяли. Але вони брали хабарі і наводили страх на дорогах. А зараз немає кому задати питання п'яним водіям. Де золота середина між поліцейською державою і свавіллям?

Вам не здається, що воюєте з вітряками?
- 51 кримінальне провадження зараз ведеться в одному Старосамбірському районі щодо злочинів у лісі. Один мій знайомий каже: "Я пробував міліцію, прокуратуру, телефонував на урядову гарячу лінію - все, що знав. Не допомогло. І ти дай собі спокій – доріжуть все і самі підуть". Він має рацію. Але ідеш селом - і річки, жахливий стан доріг, сам вигляд села і вигляд Карпат тобі не дають спокою. Підіймаєш голову, де завжди була вічнозелена гора, а бачиш лису гірку. І ти стаєш просто хворим. Ми вже ніколи не станемо туристичним регіоном. Не відновимося десятиліттями.
Без правоохоронців ми нічого не зробимо. Силові структури мають отримати команду від свого керівництва і діяти. І ми будемо стукати у найвищі кабінети, щоби ці структури отримали чітку вказівку зупинити це.

Чому ви почали із цим боротися?
- Я жив своїм життям і не був громадсько активним. Дивився телевізор. Обов'язково ходив на вибори, завжди у вишиванці. І вважав це виконаним обов'язком. Але почався Майдан. Мені подзвонив товариш: "Друже, студенти підіймаються на революцію. У нас з тобою є діти. Може, хай вони посидять вдома, а ми з тобою їдемо?". Там ми відстояли до кінця. У цей час я почав уперше в житті ходити до державних адміністрацій. Там і почув про ці беззаконня в лісах, що багато людей пробують боротися і в розпачі опускають руки. Отож, я не був піонером. Згодом ми створили "Майдан Старосамбірщини", де нині 700 активістів.

Зупиняли лісовози. Ініціювали сесію районної ради, щоби приймала якісь рішення. У райраді 88 депутатів. Ми їздили і збирали їх по хатах, вони втікали і переховувалися. Привозили таки на сесію. А вони перед голосуванням виходили в туалет і щезали. Щоб не було кворуму. Там була їхня зацікавленість: хтось має пилораму, з кимось діляться начальники лісових господарств.

Тоді я зрозумів – треба іти у райраду. Без партії депутатом райради не станеш. Загуглив: "партія створена на Майдані". Вибило "Воля". У листопаді 2014-го поїхав на акції про люстрацію перед Верховною Радою. Стою, здалеку дивлюся. Відомі політичні сили роздавали гроші за участь в мітингу. Підійшов до тої сили, яку обрав. Сказав, що мені треба документи на входження у райраду. Зареєстрували організацію. Зараз пишемо ряд рішень на місцевому рівні. Як депутати, маємо входження у кабінети силовиків і чиновників.

Оцініть збитки держави.
- У сільради мав би сплачуватися податок. Але він не платиться, бо "Галсільліс" – збитковий. Так, лісники готові давати на добрі справи - роблять дороги, дають на школу, церкву. Такий собі відкуп громаді. Мені не до душі така робота, але селяни погоджуються.
Весною видали квиток на вирубку 170 кубів лісу у моєму селі. А пам'ятаю ті дерева, як вони були в мій ріст, тобто лісу – 35-40 років. Вийшли на протест, та вже зрізано 50 кубів. Не дали вивезти. Лісники забралися з села. Через два місяці почали говорити, що зрізане згниє. І я зрозумів, що лісники готують проти мене інформаційну пушку. Зроблять фотографії гнилого лісу і - от який господар, деревина гниє! Активісти дозволили забрати дерево. Лісники дали громаді гроші на майданчик. До сьогодні почуваюся некомфортно. Не можна зі злодіями мати домовленостей. Держлісгосп тоді обіцяв: "Дайте вивезти нам того зрізаного бука, ми ся клянемо, нас тут у 2016 році не буде". Через два місяці тут знов стояли їхні вагончики.

Чи побільшає самовільних рубок із подорожчанням газу?
- Селяни мізер крадуть. На дрова беруть чагарники, березу, вільху. У селі Дністрик рік тому "Галсільліс" незаконно вирубав 2 тисячі кубометрів, завдав збитків державі на 4,5 мільйонів гривень за сім днів!

Вивіз необробленої ділової деревини - кругляка - за межі країни заборонено законом.
- На папері. Все дуже легко підтасовується. Знімаєте з кругляка кору – і маєте вже сировину. Або документи на дрова - а у вагоні діловий дуб чи ялина.
Сьогодні ми завдаємо екологічних збитків країні, на майбутнє - економічних. Не можна вивозити деревину за безцінь. Там, закордоном, її переробляють і вона ціниться в десятки разів дорожче. Враження, що ми зриваємо і продаємо цвіт з яблуні. Зараз ріжуть 40-річну сосну, ялину і продають за 600-800 гривень за куб. А через 50 років її ціна буде в рази дорожча.
У Румунії незаконні рубки прирівнюються до терористичної діяльності, в інших країнах до загрози національній безпеці. У цій країні заборонено різати ліс, але є чудові деревообробні заводи просто під українським кордоном. Працюють на імпорті з України.