27 жовтня (14 жовнтя за Юліанським календарем) Церква вшановує преподобного чудотворця Миколу Святошу. Правнук Ярослава Мудрого і сам князь володів землями на Волині та Чернігівщині, а також, імовірно, під Києвом біля річки Нивки (Борщагівки) у місцині, котра здавна називається Святошин.
Жив у 1080-1143 роках. Народився у князівські сімєї і був названий Святославом. Рідні казали на нього скорочено Святоша. 26-річним відмовився від влади і багатства - став монахом Печерського монастиря на ім'я Микола.
Працював на лаврській кухні та рубав дрова. Потім став сторожем до монастирських воріт і пробув там три роки. Звідти взяли його служити до трапезної.
Потім перебрався жити до келії. Біля неї посадив фруктовий сад. Запропонував перенести монастирську лікарню на інший бік обителі. Дбав про її розширення. На його кошти було збудовано Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерського монастиря та лікарняну церкву св. Миколи.
Мав власну бібліотеку в Києво-Печерському монастиреві. Мирив своїх розсварених братів.
Володів даром ясновидіння і лікував людей молитвами. Передбачив день власної смерті - 27 жовтня. Коли помер, то ледь не ввесь Київ зібрався попрощатися.
Мощі преподобного Миколи Святоші спочивають в Ближніх печерах. На це вказують карти з 1638 року. Власяницю подвижника надягав у військові походи його брат, князь київський, котрий врешті загинув позабувши реліквію на своє нещастя вдома.
