Українською - глід, білоруською - глог, сербською - глог, російською - бояришник. Браття-слов'яни?

Цей скрін був опублікований у групі порталу Патріоти України на Facebook.

Чи слов'янська мова Росії?

Є три моменти, які посилено ховають всі російські лінгвісти (хоча, як в народі кажуть, шила в мішку не сховаєш).

1) До XVIII століття мова Московії не вважалася у світі російською мовою, а називалася конкретно мовою московитів, московитською.

2) Російською мовою до цього часу називали саме і лише українську мову.

3) Мова Московії - московитська мова - не визнавалася до цього часу європейськими лінгвістами (зокрема слов'янських країн) навіть слов'янською мовою, а ставилася до фінських говорів.

Звичайно, сьогодні все не так: заради імперських інтересів завоювання слов'янських країн Росія зробила величезний вплив на свою лінгвістичну науку, ставлячи їй завдання надання мові Росії «слов'янського статусу». Причому, якби на захід Росії жили німецькі народи, то точно так вона б доводила, що російська мова - з сім'ї німецьких мов: бо таке було б замовлення Імперії.

І мовні реформи російської мови, початі ще Ломоносовим, були якраз направлені на акцентування його слабких слов'янських рис. Однак, як писав ще 150 років тому польський славіст Єжі Лещинський про споріднених слов'янам західних балтах, «пруська мова має набагато більше підстав вважатися слов'янською, ніж великоруська, у якої з польською мовою і іншими слов'янськими значно менше загального, ніж навіть у західно-балтської пруської мови».