
Перші російські FPV-дрони на оптоволокні вперше долетіли до північних околиць Харкова. Яку небезпеку становлять для обласного центру ці засоби терору і як з ними боротися, а також чому ворог став застосовувати їх саме зараз? Спробуймо розібратися.
Для розуміння зони ризику спочатку потрібно визначитися, на яких відстанях ворог може застосовувати FPV-дрони на оптоволокні. І ось тут вкрай неприємна новина для адміністрацій тих міст, які розташовані до 40 км від лінії бойових зіткнень або кордону з Росією. На сьогодні ці дрони мають можливість долати саме таку відстань, хоча є дуже рідкісні екземпляри з оптоволоконними бобінами на 50 км.
А тепер відповімо на запитання, на якій відстані розташований Харків від кордону з РФ або від найближчої лінії зіткнення. Це 25 км (Нехотєєвка Бєлгородського району РФ) і 20 км (тимчасово окуповане Глибоке).
Тобто оператори РОВ навіть із буфером безпеки для себе в 10 км уже давно могли дозволити собі атакувати північні околиці Харкова, починаючи знову тероризувати Північну Салтівку і не тільки.
Але чому вони цього не робили раніше, застосовуючи інші засоби терору?
На мій погляд, причин тому кілька і кожна має також супутні фактори.
Якщо говорити про технічний аспект, то незважаючи на близькість до російського кордону і ЛБЗ, ми говоримо про досить жваві райони, а тому втратити менш маневрений дрон через пошкодження оптоволокна шанс набагато вищий, ніж у польових умовах фронтової лінії.
Проте у РОВ на півночі Харківської області, у районі Вовчанська, давно виникла тупикова ситуація. Розпочавши в травні 2024 року наступ на Вовчанськ (однією з цілей якого був прорив до Великого Бурлука і вихід у тил Куп'янського угруповання Сил оборони України), російські війська загрузли в цьому невеликому містечку ось уже майже як два роки!
Вовчанська операція з тріском провалилася, а фланг на Липці й ще гірше – впав у конвульсуючу стагнацію для угруповання військ "Бєлгород".
Через це РОВ намагаються здешевити засоби терору Харкова, виводячи його в цілодобовий режим, а також перерізаючи логістику вздовж основних трас і рокадних доріг.
По суті, завдання для командування окупаційних військ – перетворити Харків у контексті терору на Херсон, влаштовуючи цілодобове полювання за цивільними та військовими по дорогах довкола обласного центру та вулицях самого міста.
На прикладі героїчного і стражденного Херсона ми знаємо, що це таке – терор цивільного населення не просто обстрілами артилерією і ракетними ударами, а застосування малопомітних FPV-дронів. Причому ситуація для Херсона погіршується тим, що відстань від потенційних позицій операторів РОВ до самого міста менше ніж 5 км і тут навіть не потрібно оптоволокно.
З іншого боку, звичайні FPV-дрони можуть бути придушені РЕБ, а ось проблемою протидії оптоволоконним є їхній захист від радіоелектронного впливу.
Також складно фіксувати настільки малорозмірні об'єкти класичними методами, хоча є комплекс заходів, що попереджають про небезпеку. Крім того, досить активно можна застосовувати акустичні засоби фіксації. Особливо для тих локацій, де противнику доводиться долати до цілі не 5 км, а 20 і більше.
Але на сьогодні найдієвішим методом протидії є пасивний захист уздовж доріг і вулиць, що потрапляють у зону ризику, а саме – сітки.
Абсолютного методу, що дає 100% гарантію безпеки від FPV-дронів, немає, але сітчастий пасивний захист, розтягнутий уздовж доріг у зонах ризику, зокрема й у самих містах – це робоча схема, яка довела свою ефективність часом.
Ось тільки виникає запитання: а чому не всі дороги і вулиці в містах, які розташовані в зоні в межах 40 км від кордону з Росією або лінії боєзіткнення, або нехай навіть за 20-25 км, не мають уже давно зведених пасивних сітчастих засобів пасивного захисту?
Крім Харкова, поява FPV-дронів у Запоріжжі, Сумах, Ізюмі та інших містах, до яких може дотягнутися дрон на оптоволокні, – це питання часу. Як багато з цих населених пунктів мають хоча б такий елементарний захист уздовж трас і доріг, що ведуть до них, а також перетягнуті сітками основні вулиці? Питання, на жаль, риторичне.
Російські окупаційні війська, як і завжди, свої провали в зоні бойових дій компенсуватимуть каталізацією терору проти цивільного населення.
На жаль, абсолютно ефективного методу протидії цьому терору немає. Можна виставляти патрулі з гладкоствольними рушницями на кшталт мобільних вогневих груп, а також вести контрбатарейну боротьбу по зонах розміщення операторів дронів, але все це не дає 100% гарантії захисту.
Втім, тільки комплексне застосування всіх методів, як активних, так і пасивних, особливо натягування сіток уздовж доріг, зможе мінімізувати ту шкоду, що несуть FPV-дрони. І якщо вже зараз не масштабувати ці пасивні методи захисту, що мало бути зроблено ще вчора в містах, які потрапляють під зону ризику, то завтра вже буде надто пізно.
Росія може зупинити "мирні переговори" за участю США, якщо Україна не погодиться поступитися частиною неокупованої території Донецької області. Про це 28 лютого написало Bloomberg із посиланням на джерела, які наближені до Кремля й ознайомлені з деталя...
Перші російські FPV-дрони на оптоволокні вперше долетіли до північних околиць Харкова. Яку небезпеку становлять для обласного центру ці засоби терору і як з ними боротися, а також чому ворог став застосовувати їх саме зараз? Спробуймо розібратися. Для ...