Карта бойових дій за період 24-31 січня: фронт наближається до Краматорська і Слов’янська, а Вовчанськ тримає удар

У другій половині січня на фронті відбулось рекордно мало боєзіткнень – близько тисячі за тиждень. А окупанти практично не мають просувань, не кажучи вже про суттєві прориви фронту. І тим не менше, одним із напрямків, де ворог просунувся є східний фронт Слов’янська і Краматорська, хоча саме тут відбувається чи не найменше боєзіткнень

Після Сіверська фронт підступає до Слов'янська і Краматорська

Після окупації Сіверська російська окупаційна армія застрягла у боях за вихід на висоти в районі Свято-Покровська. І з нового року змогла просунутись тільки на кілька кілометрів до Різниківки. Хоча в самому Свято-Покровську все ще залишаються серйозні осередки нашої оборони, які утримують ЗСУ.

А тому ворог активував наступ із південного флангу вздовж дороги від Бахмута. Тут вони намагаються прорватися по обох флангах від дороги, де раніше ми збудували потужні захисні лінії. Однак як брак людських ресурсів спричинив окупацію Сіверська, так і тут через це просідає наша оборона.

Росіяни за 2 тижні збільшили зону контролю біля Пазено, та розширили зону боїв від Васюківки аж до Хромівки, з тим, щоб з флангу спробувати обійти наш укріп район у Привіллі. На південь від траси ворог окупував Оріхово-Василівку, де ЗСУ тримали оборону з 2023 року, після окупації Бахмута. Також вони зайшли з боями у Міньківку та мали просування по самій трасі, де на кілометр наблизились до Привілля.

Наразі ситуація тут не виглядає критично, однак відсутність належної реакції та стабілізація фронту, може мати загрозливі наслідки. Адже якщо ворог зуміє пробитися в район Малинівки та вийти на пануючі висоти, то їхні дроново-терористичні можливості щодо Слов’янська і Карматорська зростуть в рази.

Тим більше, що вже зараз активність ворожих FPV-дронів в районі Словʼянська поступово починає збільшуватися. Окупанти, готуючи великий наступ на ці міста хочуть пошвидше їх знелюднити, а тому починають терористичну кампанію.

Костянтинівка перетворюється на пріорітетний напрям для росіян

Південніше, на Костянтинівському фронті, який останні місяці є стабільно 3-тім за інтенсивністю, росіяни мали просування на східному фланзі. Тут вони захопили кілька кілометрів квадратних в районі сіл Ступочки та Предтечине, які розташовані між Часовим Яром і Костянтинівкою. При цьому зона боїв розширилась на весь цей простір. Умовна межа фронту йде вздовж дороги між цими містами і окупанти посилюють тут свої штурми, щоб прорватись на північ від дороги і тим самим зайти в тил захисникам Часового Яру.

На південні околиці Костянтинівки окупанти наступають, обходячи з двох сторін Клебан-Бицьке водосховище. Сіра зона невпинно зростає в районі Іванопілля та Берестоку, а також ворог намагається пробитися біля Степанівки. Втім наразі ця ділянка фронту є доволі стабілізованою.

Окупанти знову підійшли до Добропілля

На відміну від сусідньої, де за кілька тижнів ворог розширив зону боїв на 7 кілометрів аж до села Новий Донбас, яке розташоване на пів дороги від фронту до Добропілля. У центр Нового Шахового проникли ворожі штурмові групи. Боями також сковані сусідні Іванівка й Дорожнє, через які росіяни хочуть прорватися у фланг нашим оборонцям у Родинському – ключовому місті, яке стримує розповзання окупантів далі на захід.

Зараз ця ділянка фронту є однією із найбільш критичних та визначальних не тільки для оборони Покровська і Мирнограда, але й для зупинки просування в тил Костянтинівки і Дружківки, які найближчим часом стануть ціллю №1 для окупантів. Фактично в січні відновився повномасштабний наступ не тільки на Добропілля, але в напрямку на Софіївку та Кучерів Яр, щоб прорвтися на простір між Добропіллям і Костянтинівкою на Дружківку. І такимчином створити обхід Костянтинівки із західного флангу.

Грандіозні плани рашистів розбиваються під Вовчанськом

Тим часом на Вовчанському напрямку противник останні 3 місяці чинить шалений тиск. Ворог зумів зайняти низку вулиць у південно-західній частині Вовчанська, але Сили оборони зберігають частковий контроль у південно-східних кварталах міста. Росіяни здебільшого захопили села Синельникове і Цегельне, а також розширили зону боїв через Лиман на 4 км на південь вздовж Осколу. Аж до Симинівки. Сіра зона також підійшла до берегів Осколу, а штурмовики рашистів часто заходять у Графське. Таким чином, вони перерізали основний логістичний шлях до Вовчанська вздовж Осколу.

З іншого флангу росіяни намагаються вирватися із Вовчанська і наступати через Вільчу на Білий Колодязь через який йде головна дорога на Великий Бурлук. Ситуація у селищі Вільча наразі не очевидна, попри велику кількість окупантів в селі, там також є і наші позиції.

Окупанти хочуть максимально перекрити логістику й на цьому напрямку, щоб оборонці Вовчанська були змушені відходити. Російський безпілотний підрозділ «Рубікон» системно працює по нашій логістиці та позиціях операторів БПЛА, намагаючись вибити ключову перевагу оборонців. Саме це створює для ворога тимчасові вікна можливостей для штурмових дій піхоти, хоча проривів станом на зараз не зафіксовано.

За майже три місяці більш активних боїв ворогу вдалося просунутися лише на 4,1–4,2 кілометра від Вовчанська. При цьому росіяни досі повністю не контролюють район Синельниково–Цегельне–Вільча–Лиман, а це значно уповільнює темп наступу. Через затиснутість між річками Оскіл та Сіверський Донець, росіяни не можуть зайти глибоко нам у фланги і змушені атакувати фронтально, витрачати значні ресурси з мінімальним результатом. Активація Вовчанського напрямку є частиною більш широкого плану щодо наступу на Великий Бурлук і різних сторін та в перспективі вихід у тил нашим оборонцям Куп’янська, однак як бачимо наразі цей план повністю провалюється.

Джерело