...Почалося все у Кремлі в ту мить, коли Хуйло второпав, що до влади в США прийшов не просто сам пан Байден. А що до влади у Вашингтоні прийшла ціла когорта оголтєлих імперіалістів, піджаки доброї половини з яких прикрашають медалі “За победу в Холодной войнє” і “За развал Советского Союза”. Хуйло завжди був заполошним істериком, а тут злякався пуще прежнього, бо ну як оті імперіалісти надумали здобуть собі ще й по третій медальці - “За возвращение Российской Федерации в границы 1429 года”. А тут іще й добряче пришиблений Лукашенко понарозказував Хуйлу всяких страстєй і ужасів, словом, наш неборака перелякався не на шутку.
Переляк Хуйла посилився після малоприємного для нього дзвінка пана Байдена, котрий не дуже з ним цацкався, а потім ще й публічно оголосив московського правителя вбивцею. Хуйло нємедлєнно сів у самольота і рвонув кудись в Сибір, прихвативши з собою Шойгу. І вони вдвох, закусюючи прошлогодніми мухоморами, розробили геніальний план як все порішать та як усе розрулить.
Порішать і розрулить в поніманії Хуйла можна лише на лічній встречі реальних пацанів. Тобто треба аби пан Байден погодився особисто з Хуйлом зустрітися у якійсь в укромній місцині десь поблизу, наприклад, Гельсінкі. Ну, або на крайняк у Відні. Але тільки не в Рейк’явіку, бо он Горбачов уже якось зустрічався там із Рейганом, нічого не порішав, а закінчилося все так, шо Хуйлу і згадувать противно.
Для того щоб підштовхнути пана Байдена до думки про доцільність зустрічі із Хуйлом Шойгу розпочав масовану переброску бригад і дивізій під український кордон, окремо турбуючись, аби та переброска не пройшла непоміченою - все фільмувалося і викидалося в мережі. У Кремлі тим часом нетерпляче чекали на дзвінок із Вашингтона. А водночас задоволено потирали руки, радісно очікуючи як буде прикольно, коли в Україні почнеться звична паніка, і як до Москви один по одному рвонуть європейські лідери упрашувать Хуйла прекратить безобразія. Але на цей раз щось пішло не так.
Концентрацію московських військ всі відразу помітили, відтак в Україні та світі вибухнув грандіозний інформаційний шквал, правда не зовсім такий, на який розраховував Хуйло. Бо на поклон до Хуйла не полетіли ні Меркель, ні Макрон, та й реакція України була чомусь не панічна, а якась зловісно-радісна: “Ану, падло, тільки сунься!”. В унісон Україні реагували і США та решта прогресивних держав світу, аж отетеріла від усього того Марія Захарова якось не витримала: “Призываем Украину и страны НАТО прекратить русофобскую кампанию!”. Її, звісно, не почули.
Містер Байден за цим усім спостерігав іронічно всміхаючись і в слушну мить узяв до рук слухавку. Двинувши, правда, перед тим у Чорне море два американські есмінці. Та зателефонував Хуйлу, запропонувавши йому зустрітися. Руссіш-пропаганда вибухнула радісно-переможними “Байден сдался, мы победили!”, правда реакція самого Хуйла була доволі кисла. Адже Байден-то свої есмінці по дорозі в Чорне море зупинив. Але туди одразу ж рушили два британські есмінці...
Проте діватись було нікуди, Шойгу демонстративно заявив про відведення московських військ від українського кордону, що викликало в Україні роздратовано-розчаровану реакцію і дещо дивні заяви Зеленського. Який пропонував Хуйлу зустрітися то на Донбасі, то у Ватикані, тобто явно в тих місцях, куди Хуйло точно не поїде. Небайдужі українці на це обурилися і суттєво збільшили колекцію образливих прізвиськ свого президента, а от у Москві заклики Зеленського сприйняли як дошкульний троллинг Хуйла. Та відреагували адекватно - тобто тупо й без фантазії, але нас цікавить не це. Нас цікавить, які подальші дії та кроки здійснять кляті американські імперіалісти та їхні посіпаки з метою, щоб проанонсована зустріч пана Байдена і Хуйла пройшла максимально успішно. Десь як зустріч Рейгана з Горбачовим у Рейк’явіку.
Взагалі, за дідусевими спостереженнями, Байден у поведінці з Хуйлом дотримується якогось напрочуд лицемірного алгоритму: нишком б’є по печінці, а коли Хуйло починає репетувати, гладить по голівці і говорить до нього лагідно. Хуйло трохи вгамовується, після чого отримує малопомітний, але відчутний удар під дих, і знову чує від Байдена лагідні заспокійливі слова. Далі по Росії завдають нових дошкульних ударів, висилають дипломатів пачками абощо, а Хуйла знову співчутливо гладять по лисій голівці, після чого все знову повторюється. А ви дивуєтеся чого Хуйло таке очманіле. Очманієш тут...
Тим часом Держдеп, Пентагон і спецслужби США не дрімають і те, що ми бачимо зараз у ЗМІ - зустріч міністрів закордонних справ країн G7, зустріч міністрів НАТО, де питання про Хуйла центральне - то лише вершина айсбергу. Яка свідчить, що США явно до чогось готуються і тому проводять велику мобілізаційну роботу серед союзників та по зігруванню світового ансамблю. Робота це непроста і копітка, тим паче, що всі союзники США - країни як на підбір демократичні, тобто дуже неслухняні. Але й американські імперіалісти люди вперті та працелюбні і відступати перед труднощами не звикли. До речі, повернення Чехії до антимосковського альянсу було організовано просто-таки блискуче. І своєчасно.
Україна ж об’єктивно знаходиться на передовій антимосковського фронту, і зрозуміло, що США ставляться до нашої держави з підвищеною увагою. Тим паче, що в України зараз керівництво дуже демократичне, а отже особливо неслухняне, й тому потребує постійної турботливої уваги. І це одна з причин, чому пан Блінкен сьогодні прибув до Києва. Але це причина, звісно, не головна.
Демонстрація Москві, що Україна за жодних умов не залишиться без допомоги США та світового співтовариства - інша причина візиту пана Блінкена. Інформаційний супровід візиту теж свідчить, що мова йде про реальну допомогу реальною зброєю, зокрема засобами ППО. Все це покликано сформувати у Хуйла стійкий умовний рефлекс, за яким бряжчання зброєю біля українського кордону незмінно матиме лише один наслідок - подальше посилення могутності Армії України.
Рашн-пропаганда зараз зі шкіри пнеться аби доказать, що Байден етого сделать нє посмеєт, єму етого Путін нє позволит. Але українська сільська політологія схиляється до думки, що пан Байден чхать хотів на дозволи від Хуйла. Он сьогодні зранку у чистому небі Естонії літають великі літаки, з яких у великій кількості стрибають із парашутами хвацькі американські десантники. А шо Хуйло? Помалкує в тряпочку. Хоча НАТО проводить свої навчання в безпосередній близькості від його рідного міста. От нехай Хуйло відповість симетрично. Нехай, наприклад, спробує провести виброску свого десанту десь неподалік мальовничого міста Скрентон, штат Пенсільванія, де народився пан Байден.
Звісно, Хуйло й думати про таке боїться, натомість він готується поразить воображеніє Байдена черговим бессмислєнним парадом по случаю 9 мая. Правда, навряд чи Байден той парад дивитиметься, а от будь-яке підозріле ворушіння коло українських кордонів помітить одразу. Тому рипаться проти України Хуйло навряд чи зараз буде, зараз він чемно чекає, куди йому скажуть летіть - у Гельсінкі чи у Відень. Бо містер Байден людина хоч і лагідна, але може й розсердитися і чого доброго пошле його... в столицю Непалу.
Очевидно є в сьогоднішнього візиту пана Блінкена в Україну іще одна важлива причина. Але про неї не казатиму, щоб не зурочить, однак сподіваюся, що 24 серпня у нас із вами буде привід пригадати, що 6 травня пан Блінкен з’явився у Києві неспроста.
Зберігаємо бадьорий бойовий дух, допомагаємо посиленню нашої Армії та бережемо своє і оточуючих здоров’я.
Джерело
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
Приєднуйтесь
