Сьогодні короткий огляд...
із проміжними висновками по напрямкам.
1. На Мелітопольскому напрямку, в районі Лобкове - П'ятихатки, судячи зі всього, підрозділи 429-го мотострілецького полку (мсп) противника були вимушені трохи відійти з східньої частини Кам'янського, одночасно продовжуючи утримувати його південу частину.
Так само, противник полишив територію північніше с.Жереб'янки, відійшовши на укріпленні позиції захдніше села й в самому селі...
За всіма ознаками головні сили 429-го мсп противника зайняли оборону північно-східніше села Лугове фронтом у бік с.Лобкове.
Командування військ противника на цьому напрямку протягом останніх 2-х діб продовжує здійснювати заходи із зміцнення своєї системи оборони по рубежу Грозове - Долинка, а також району оборони Верхня Криниця - Лугове - Гладке - Лісне, зокрема...
- між с.Грозове та с. Долинку декілька ротних та взводних опорних пунктів (ВОП, РОП) зайняли підрозділи зведеної тактичної групи (до батальйону) 4-ї військової бази (вб) зс рф
- в районі с.Лісне по обом бокам дороги між с.Кам'янське та м.Василівка розгортаються підрозділи (та-дам) 810-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП)... з складу ОПЕРАТИВНОГО резерву противника на цьому напрямку...
Висновок:
На даному напрямку противник явно намагається зупинити просування передових підрозділів ЗСУ по трьом основним дирекціям:
- з Кам'янського на Василівку, вздож р.Дніпро
- з П'ятихаток на Жереб'янки й далі на Лугове
- південіше рубежа Грозове - Долинка...
Адже, якщо цього не зробити, ЗСУ, очевидно, таки прорвуться до м.Василівка із найгіршими для противника наслідками на всьому Мелітопольскому напрямку...
Звісно, що головна подія тут - поява 810-ї обр МП... яку таки дістали "із резервної шуфляди"...
Як на мене, причин цьому може бути рівно дві...
- або командування противника має на меті... організацію та проведення чергової серії контр-атак на цьому напрямку...
- або в нього виникли достатньо вагомі побоювання стосовно стійкості всієї свої оборони у напрямку на м. Василівка...
2. Їдемо далі на Схід...
Район с.Нестерянка, де обороняються підрозділи 503-го мсп противника. Повторюється ситуація із с.Рівнопіль на Бердянському напрямку - противник перетворив саме село та його околиці у справжній вузол оборони, але станом на вчорашній ранок передові підрозділи ЗСУ практично "зажали" його зразу з 3-х боків, поступово наближаючись до його околиць.
Очевидно, що якщо так буде продовжуватись й надалі (а до того все й їде), підрозділи 503-го мсп противника навряд чи зможуть якось вплинути на ситуацію, яка зараз розивається в районі с.Копані та західніше с.Нестерянка, тобто на його флангах. А у командування військ противника на цьому напрямку з'виться ще одна ділянка, яку необхідно "терміново підсилити" (ги-ги, питання... чим саме?)
По напрямку с.Новоданилівка - с.Новопрокопівка противник продовжує докладдати "титанічні" зусилля, аби не допустити втрати с.Роботіне. Причому, його командуванню доводиться розтягувати бойові порядки своїх, вже достатньо порепаних 291-го та 70-го мсп й на флангові райони цієї дирекції...
У цьому сенсі, невдала спроба контр-атакувати північно-східніше с.Копані, вже почала "аукаться" противнику - доводиться підтягувати додаткові сили та засоби на цей напрямок, адже внаслідок понесених підрозділами 291-го мсп втрат у цих контр-атаках, рівень його боїздатності почав відчутно знижуватися (як я вже писав дві доби тому, підрозділи 1430-го мсп територіальних військ (ТрВ) майже закінчили розгортання в районі с.Новопрокопівка, а в тилах 291-го мсп "намалювались" ще 2 додаткових батальйона - у ВОП-ах та РОП-ах південніше с.Копані на висотах засів БАРС-11, а між с.Копані та с.Новопрокопівка десь розгорнувся 249-й спеціальний моторизований батальйон 46-ї окремої бригади оперативного призначення фснгрф "Росгвардия", відомий "в миру", як "Юг-Ахмат"...
Однак, у цьому сенсі, більш показовими для цього напрямку є інші дві речі...
- зосередження південніше с.Вербове (хто забув, нагадаю, тут починається головна лінія оборони противника) ще одного "барсівського" батальйону - БАРС-14 "Сармат"...
- а також концентрація в районі Новокарлівка - Багате - Українське - Інженерне підрозділів (та-дам) 69-ї окремої бригади прикриття (обрп), станом на вечір 24.06....її передові підрозділи почали розгортатися в цьому районі по обидва боки дороги на м.Пологи (Т-0815)...
Висновок:
35-а загальновійськова армія (ЗВА) противника, яка підозріло "затіхарилася" ще з початку активізації ЗСУ у Південній операційній зоні, таки почала потроху "втягуватися у справу" (підрозділи 38-ї омсбр противника брали участь у контр-атаках в районі с.Новопокровка пару днів тому). Думаю, основна причина - у росіян явно щось "зачухалось" у районі м.Пологи...особливо, з північно-західного напрямку. Я так розумію, вони підозрюють українське командування у "підступних намірах" прорватися по обом флангам (східному та західному) всього Пологівського району своєї оборони... тому превентивно посилюють їх з'єднаннями своєї "недоторканної" 35-ї ЗВА...
3. Але найбільш негативно для противника ситуаця продовжує розвиватися на Бердянському напрямку...
Багатостраждальний 394-й мсп противника таки спромігся організувати контр-атаку із заходу на схід від с.Рівнопіль у бік дороги Рівнопіль - Старомайорське. Однак, як ми й передбачали, а ні "слави", а ні "чести" в цьому для себе не знайшов... Трохи просунувшись до вищевказаної дороги, його передові підрозділи знову потрапили під масований вогневий впли ЗСУ й були вимушені відійти від неї у південно-західному напрямку...
Більше того, виконання "генерального" завдання - зупинити просування ЗСУ на цьому напрямку, у противника так й не виходить. Українські війська хоча й досить повільно, але впевнено й поступово, продовжують створювати опонентам на цьому напрямку вагомі трабли...
Вони впритул підійшли до північно-західної околиці с.Новозлатопіль (що само по собі робить оборону противника північніше умовної лінії Любимівка - Георгіївка, гм-гм... ну дуже ризикованним заняттям)... а також змогли ще далі проснутись у смузі оборони 394-го мсп противника (між с. Приютне та с.Рівнопіль), який в цей час був зайнятий контр-атаками у бік дороги Рівнопіль - Старомайорське... Загальна відстань просування передових підрозділів ЗСУ, з початку активізації, на цій ділянці склала більше як 5 км (й що цікаво... темпи цього просування - продовжують зростати...).
В свою чергу, на "основній" дирекції наступу - Макарівка - Старомлинівка, противнику також поки не вдається "розрядити" ситуацію - ЗСУ вже увійшли до с.Урожайне, де ведуть зараз вперті бої із вже добряче порепаними підрозділами 60-ї омсбр й прижали їх на протилежному березі річки Мокрі Яли у с.Старомайорське...
Окрім того, отримала своє продовження й історія із с.Керменчик... Нарешті російське командування усвідомило, чем для нього може скінчитися... "невдалий" розподіл сил та засобів у смугах оборони 37-ї омсбр та 40-ї обр МП...
И судячи зі всього, вирішило "розрядить ситуацию" найбільш кардинальним чином - звісно, контр-атакувать (а якже ще...). Моє припущення добової давності, що розгортання вздовж дороги між с.Старомлинівка та с.Керменчик у другому ешелоні 37-ї омсбр підрозділів 71-го мсп противника, призначене не тільки для "стабілізації" ситуації щодо напрямку на ключові висоти в районі с.Керменчик, а й для організації контр-атак у північно-східному напрямку... виявились вірними.
Станом на вчорашній вечер противник почав зосереджувати штурмові підрозділи по напрямку Керменчик - Новодонецьке (очевидно, з метою атакувати у північно-східному напрямку, у бік с.Золота Нива)...Також, не викликає сумніву той факт, що саму активну участь в цій справі візьмуть й лівофлангові підрозділи 40-ї обр МП, які обороняються на північний захід від Новомайорського...
Я зараз не буду оцінювати шанси цієї "придумки" російського командування на успіх (вона, навіть, на перший, досить приблизний погляд, видається, гм-гм, спірною... бо намагання атакувати "через річку", у даному випадку, мова йде про р.Шайтанка, не видається "достатньо розумним" рішенням). А хочу акцентувати вашу увагу виключно на сенсі, цього "разящего удара"...
Ключові питання відносно цього - куди й навіщо?
Я б ще зрозумів, якби противник "контр-атакував", наприклад, з району с.Завітне Бажання у північно-східному напрямку... це було би логічно й цілком виправдано... але оце... "кудись у порожнечу"... щоб що?
Ну просунуться вони із втратами десь на 1-1.5 км й що? Це жодним чином не зупиняє просування ЗСУ - а ні на Старомлиновку, а ні на Рівнопіль чи Новозлатопіль й тим більше на сам Керменчик (бо ділянка прориву ЗСУ знаходиться відчутно західніше ділянки, де планується російська контр-атака)... Так, це МОЖЕ створити певний діскомфорт нашим підрозділам на напрямках Пречистівка - Новомайрське чи Пречистівка - Павловка у сенсі МТЗ... але виключно, діскомфорт - не більше...
Але російська армійська впертість (а я би назвав це дурістю)... вже увійшла у військову міфологію...
- Я сказав люміній, значить люміній... але якщо комусь щось не зрозуміло, то буде тягати чугуній...
Й так, вони навіть підтягують зараз туди батальйон 125-ї омсбр (колишня 5-а омсбр 1-го АК), щоб вже ж "наверняка"... ну-ну...
Тож підсумуємо...
У цьому сенсі, мабуть, виокремлю дві речі...
- Продовження процесу "розпаковки" оперативних резервів противника, причому, як на Мелітопольскому, так й на Бердянському напрямках... (зосередження та розгортання 810-ї обр МП, 69-ї обрп 35-ї ЗВА й цілої низьки підрозділів батальйонного рівня), говорить про те, що у противника "не всё ровненько", далеко не все...
- З усієї своєю рішучістю на порядку денному перед противником постає питання "вже пора", чи ще "почекати", відносно використання його головних оперативно-стартегічних резервів... Очевидно, що найбільш зручним моментом, у цьому сенсі, є момент, коли український наступ "зав'язне" й з'явиться можливість самим "десь тріснути", але тут "и хочется, и колется"... Як не сплутати просту оперативну паузу, із самим цим "ув'язанням"...? Адже, якщо "не вгадати", можна так лоханутися, що посиплеться "все й одразу"...
Поки живі окупанти на півночі Харківщини нажахані втратами своїх військ і сприймають поранення та евакуацію з полю бою як щасливий квиток, єдина можливість ще пожити, зазначають Патріоти України. Ось який матеріал з цього приводу знайшов та переказав Ю...
Православне свято 22 листопада за новим календарем (5 грудня за старим) - день пам'яті святителя Прокопія, який володів даром чудотворення і привів у християнську віру чимало людей (У народі - Прокоп'єв день, - Патріоти України). Українські віряни тако...