"У мене була надія, що Польщі вдасться мобілізуватися, як Румунії. Ну що ж, Навроцький — так Навроцький", - пише журналістка та письменниця Зоя Казанжи на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Поляки проголосували ось за це: «Україна не може претендувати на участь в жодній європейській інституції, бо не вміє каятись». Це — про нас, про найближчу сусідню країну, яка вмивається кров’ю, прикриваючи Польщу, в тому числі.
— Я не впевнений, що поляки будуть сидіти в окопах в разі нападу Росії, як це робите ви, — каже мені мій товариш-поляк. І показує статистику: поляки у 2024 році стали втричі більше купувати житло в Іспанії через страх початку бойових дій на території своєї країни.
Поляки проголосували за передвиборчу обіцянку заблокувати вступ України в НАТО і ЄС.
Проголосували за те, щоб «ноги польського солдата не було на території України».
Поляки проголосували, тому що президент пообіцяв «розібратися з еміграцією».
Це означає — розібратися з українцями. Які не лише заповнили прогалини на ринку праці, але й сприяли зростанню ВВП Польщі, сплатили більше податків, ніж отримали соціальних виплат, медичної допомоги. Українці розвивають підприємництво й витрачають в Польщі гроші як споживачі.
Не хочете українців, то чекайте російських «туристів». Вони не забаряться.
І це видно по тому, як працює російська пропаганда в Польщі, розхитуючи внутрішньо країну і налаштовуючи її громадян проти України. Чого вартують, наприклад, фермерські протести з блокуванням кордонів.
Кароль Навроцький — історик. Він та його заяви про Волинську трагедію мають активну підтримку в польському суспільстві. Бо це дуже зручно: коли поляків вбивали, то це — геноцид, а коли вбивали українців, в тому числі, до подій на Волині, то це — акції відплати.
А військова операція «Вісла», що була завершальним етапом етнічної чистки українців?
У 2018 році Навроцький, як директор музею Другої світової війни, здійснив кількаденний візит до Москви. І намагався приховати про це інформацію.
А коли його притисли до стінки, пояснив, що розповідав російській стороні про польський досвід періоду Другої світової війни. Тій стороні, яка одномоментно знищила верхівку польського військово-політичного керівництва.
Президент Польщі вже задекларував традиційні сімейні цінності, заборону абортів та несприйняття ЛГБТ.
Колишній президент Польщі та лідер партії Солідарність Лех Валенса не втримав емоцій і відреагував так:
— Демократія впала у Польщі 1 червня 2025 року. Не тому, що немає вільних виборів. А тому, що половина суспільства обрала президента — сутенера, лихваря, шахрая, брехуна та наркомана, ще й за активної підтримки католицької церкви. Це не мій президент. Це не моя церква.
З перемогою Навроцького Польщу почне штормити. Не виключені дострокові парламентські вибори.
Є всі шанси отримати поруч лайт-Угорщину. Тим більше — Орбан вже дуже зрадів, що таких, як він, стає більше.
Чи варто чогось доброго чекати від нового польського президента? Навряд чи.
Але. В Польщі є не лише ті, хто ненавидить Україну. А й ті, які допомагають і підтримують Україну. І нам доведеться працювати з цією Польщею і з цим президентом. Тому треба серйозно зосереджуватися на порядку денному. В Україні багато фахових істориків, широке експертне коло, і вони точно знають, як вибудовувати діалог щодо україно-польських травм.
Ми повинні шукати і знаходити точки дотику. Це в соцмережах ми можемо стогнати. А реальна політика вимагає інших підходів. Наші це мають зрозуміти і припинити гратися в жертву. Хто б сказав, що Україні доведеться захищати не лише своє майбутнє, а і своє минуле".
Одним з найважливиших елементів статусу (рангу) "наддержави" тієї чи іншої країни (ну, або прагнення претендувати на такий статус) є не тільки значний людський, фінансово-економічний чи ресурсний потенціали, а її РЕАЛЬНА спроможність проєцирувати свою ...
"Хо-хо, от уже й "Іскандери" з Брянщини до нас різко летіти передумали, слава ЗСУ!.. І облитий уриною бункерний гебнюк, який три дні був мовчав і ховався, а на четвертий доручив своєму американському цуцику за себе віддзявкнути (але в того не дуже дзві...