"У мобілізацію на початку 2024-го я не вірю, тому що на березень призначена чергова церемонія привітання Путіна з обранням", - Роман Шрайк

"Я намагаюся не забувати про свої старі пости і через час повертатися до них, щоб зрозуміти, що з написаного виправдалося, а що ні. У середині вересня я написав пост про те, що мета Путіна – дотягнути до листопада", - пише журналіст та блогер Роман Шрайк на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Сенс був у тому, що жовтень – останній місяць, у якому можна було чекати на прорив на півдні. Давайте подивимося, що в результаті вийшло.

«Зараз ми стоїмо перед питанням - чи достатньо їх (рашистів) вбилося, щоб пройти другу лінію (оборони на Токмацькому напрямку) стало простіше?»

Відповідь ми вже знаємо – недостатньо. Кинуті в бій російські резерви змогли зупинити просування. ЗСУ вдалося зайти на другу лінію, але пройти її не вдалося.

«Теоретично в РФ є віконце у жовтні-грудні, коли цю хвилю (мобілізації) можна провести. У мобілізацію на початку 2024 року я не вірю, тому що на березень призначена чергова церемонія привітання Путіна з обранням».

До листопада вони дотягнули, тепер до березня про масову мобілізацію замислюватися не треба.

До речі, зустрічав думку, що Путіну начхати на мобілізацію, вибори в РФ декоративні, і взагалі не важливо, як поводитися перед ними.

Скажу, що не треба недооцінювати значення ритуалів у авторитарних державах. У СРСР із виборів робили мегаподію, хоча вибір одного кандидата з одного – маразм чистої води. При цьому народ гнали на ділянки щосили.

Так само в сучасній Росії вибори Путіна – найважливіший ритуал. Соціальні подачки збільшуються, якісь урочисті заходи проводяться, усе має бути гламурно. А масова мобілізація – основний негатив війни для російського суспільства, і в гламур не вписується.

«У Кремлі напевно ставлять завдання Шойгу та компанії за будь-яку ціну гальмувати просування ЗСУ до того моменту, як розкиснуть поля та дороги. Їм дуже хотілося б, щоб у листопаді, як і рік тому, український наступ зупинився».

На жаль, так і вийшло. Наступ формально не закінчено, просуватися все ще виходить, але на прорив на напрямі Токмака сподіватися вже не доводиться.

Більше того, під «кінець сезону» у Кремлі вирішили зжерти вишеньку з торта – оточити Авдіївку. Бліцкрига у них не вийшло, і болючі спроби тривають уже другий місяць.

Все це коштує російській армії величезних втрат і в техніці, і в особовому складі. Тому після президентських виборів у РФ питання про масову мобілізацію все одно може стати актуальним.

«Я часто писав, що на нашу користь грає спотворення інформації, яка надходить до Путіна».

Поки що це спотворення своєї ролі не зіграло. Але воно може ще якось вистрілити.

У нас, імхо, залишається один джокер – дії ДРГ на херсонському лівобережжі. Я закликаю не хайпить із цього приводу, навесні вже досить нахайпувалися. Але в умі тримати ці події треба.

В ідеальному світі, якби якийсь чорний лебідь прилетів десь у лютому, було б чудово. Путін виявився б на розтяжці – і вибори на носі, і робити щось треба. Але це теоретична конструкція, яка поки що ніяк не проглядається на полі бою.

Підсумок. Багато наших надій не справдилися. Події 2023 року схожі на бойову нічию. Але попереду у нас 2024, у якому ми отримаємо відповіді на питання, яких на цей момент дуже багато. Ці відповіді й окреслять чіткішу картину майбутнього".