Вчорашній скромний пост про Полякову і її друзів-"хороших русскіх" несподівано для мене викликав потужний, навіть міжнародний резонанс, - Голобуцький

"Мій вчорашній скромний пост про Полякову і її друзів-«хороших русскіх» несподівано для мене викликав потужний навіть міжнародний резонанс. Видно, таки втрапив в точку, якщо така реакція. Вчора в мене вийшов «естрадний» день: писав по свіжих інфоприводах про Тіну Кароль і Олю Полякову", - пише політтехнолог Олексій Голобуцький на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Перша привітала Пуґачову з 75-річчям і хвалилась, що пару хвилин стояла з нею на сцені. Друга запланувала концерт на Лазуровому узбережжі для «хороших русскіх» (організований росіянкою, ексдружиною російського олігарха Нікой Бєлоцерковской за участі Євґєнія Чічваркіна – котрий якраз привітав російських олігархів Фрідмана й Авєєна, «гроші і талант Путіна», зі зняттям санкцій) – але з пропозицією донатити на ЗСУ і «благодійними внесками €10 000 з особи». Ну і, звісно, з жовто-синім декором, то святе.

Що цікаво, купа народу негайно постала на захист обох – з аргументами, що є й «хорошиє русскіє». Ну і, звісно, донати на ЗСУ – універсальна індульгенція. Полякову захищати постали активніше, ніж Кароль: підключилась організаторка (та сама російська блогерка Бєлоцерковская), концертний директор, купа людей, наближених до естради...
І пишу я таке про «хороших людей» суто за гроші (навіть суми обговорюють), і допомогу ЗСУ не ціную, і візити «хороших русскіх» до Києва під час тривог... Востаннє така масована хвиля обурення моїми постами про співачку була років 5 тому: єдиним фронтом відомі, не дуже відомі і зовсім невідомі співаки, блогери, продюсери, естрадні діячі і просто читачі піднялись на захист Повалій. І навіть її «честі».)) Аж на дуель публічно викликали!)) Нічого, якось пережив (ні, дуелі не було – естрада не по цих справах, але Ліхута мужньо назвав мене в ФБ «гівном», цього вистачило для заголовків «знищив Голобуцького»). Звісно, ніяких вибачень від палких захисників після отримання Повалій російського громадянства і підключення її до кремлівської пропагандистської машини я не отримав.
Але по суті Повалій, Кароль, Полякова, Лорак, Потап займались однією справою довгі роки: будували свою кар’єру на тому, що тягли до України «русскій мір». Це голі факти і від цього ніде не дінешся. Але тепер вони поділились на три групи. Одні звалили до Росії і їм вдалось втулитись на тамтешній жорстко поділений ринок. Інші звалили за кордон, певний час старанно зображували «внє політікі» і ігнорували війну, але коли остаточно з’ясували, що це погано впливає на продажі, різко зафарбувались в жовто-блакитне і додали декор «благодійних зборів».
І треті достатньо швидко зробили те саме, однак масштабніше: з перекладом текстів українською, з активними промо-кампаніями благодійництва... Коротше, утверджують тезу, що вони «не такі» - хоча явно не усвідомлюють своєї ролі в розв’язуванні цієї війни. І, відповідно, не бачать причин каятись. Ну, було й було. Тепер ми інакші.
Цікава реакція авдиторії на тексти про них: критику перших сприймають позитивно і активно плюються в ту ж Повалій. Критику других допускають, але вважають, що донати і синьо-жовтий антураж нівелює майже все, «та не чіпляйтесь вже до них». А от критика третіх – табу.
До абсурду доходить: українців вписують в очевидний «другий сорт» порівняно і з новонаверненою російськомовною естрадою, і з «хорошимі русскімі». Кілька цитат з коментів: «Деякі Руські роблять для України набагато більше, ніж ті, хто має український паспорт. Зробіть стільки, скільки Чичваркін - отримаєте право судити. ...немає значення, що людина робила раніше, то була їх країна [РФ – О.Г.], а набагато важливіше, що людина робить зараз з початку війни, а роблять вони багато хороших справ для України, не те що "диванні патріоти"».
Ще раз: «хорошиє русскіє» для значної кількості читачів є більшими патріотами України, ніж українці, котрі десятиліттями обстоювали Україну від їхньої навали. Ну і, звісно, голосні піар-кампанії благодійності переважують звичайні регулярні збори на ЗСУ.
Скажімо чесно: якби фоточками з Чічваркіним і рештою розважались бійці під час відпусток – таке. Але це роблять люди, які 10, 20 років тягнули сюди «русскій мір», які винні в формуванні тут плацдарму Кремля і в початку війни. Вони можуть пояснювати свою кар’єру як завгодно. Питання не в тому, щоб їх за це ганити (бо сенс вже?).
Головна штука власне в цьому симбіозі «хороших русскіх» і до 2022 орієнтованої на російський ринок естради. Я прекрасно розумію, в чому профіт обох сторін. «Хорошиє русскіє» розраховують на наших плечах зайти до влади в Росії – як нашими зусиллями так чи інакше буде знесено путінський режим. А їхні партнери з нашої естради розраховують, що як цим вдасться зайняти місце у владній ієрархії РФ, то для них знов відкриється багатий російський ринок. І вони знов зароблятимуть, як звикли, вже в «другой России» (і, звісно, повернуться до російськомовності – адже аудиторія має розуміти, і її ж не можна винуватити у війні і злочинах Путіна).
Тобто, грубо кажучи, Чічваркін зараз вкладається в Полякову і допомогу ЗСУ, щоб отримати потім своє тепле місце в Росії. А Полякова у взаємодії з ним має зараз свій заробіток і розраховує отримати потім вигідні умови вже на російському ринку. І всім буде добре, так би мовити.
Чим (і коли) закінчиться ця історія – час покаже. Для історії з Повалій знадобилось років чотири. Ну, але принаймні Чічваркін вже зняв пост підтримки Фрідмана і Авєна – вже досягнення.
--
П.С. І щоб обвинувачення на свою адресу «це замовні пости за гроші». Я займаюсь таким багато років: публічно борюсь з «русскім міром» в Україні, в публічному просторі, на ТБ, на естраді тощо. І в тому числі через це (ну і за жарти про Путіна) я з 2018-го в санкційному списку Кремля.
П.П.С. Таки зазначу: я займаюсь благодійністю – і власними коштами, і зборами на різні потреби. Хто відслідковує – в курсі. Але, на моє переконання, це все ж справа доволі інтимна, піаритись на цьому вважаю непотрібним. Цілком достатньо і медійної підтримки конкретних зборів за моєї участі – але суто для справи".

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

"Він навіть не у Москві": У Путіна лише два шляхи - удар тактичною ядерною зброєю по Україні, який не принесе перемоги, або різко зменшити вимоги та піти на мирні угоди, - Голобуцький

субота, 23 листопад 2024, 9:20

"Заява Путіна – вимушений крок, бо Захід не продемонстрував очікуваної Кремлем реакції. Захід не зрозумів дуже товстого «натяку» - довелось роз’яснювати особисто. Путін пів доби чекав на прояви паніки, на чергу дзвінків з усіх столиць НАТО, може навіть...

Народні прикмети на 23 листопада: Не забудьте посвятити хліб-сіль. Що не можна робити цього дня, щоб не відвернути щастя, а що варто здійснити

субота, 23 листопад 2024, 7:05

Православне свято 23 листопада за новим календарем (6 грудня за старим) - день пам'яті святителя Амфілохія. Також сьогодні поминають усіх, в Україні голодом заморенних. За юліанським календарем - день пам'яті апостолів від 70-ти - Іродіона, Ераста, Олі...