"Мій вчорашній скромний пост про Полякову і її друзів-«хороших русскіх» несподівано для мене викликав потужний навіть міжнародний резонанс. Видно, таки втрапив в точку, якщо така реакція. Вчора в мене вийшов «естрадний» день: писав по свіжих інфоприводах про Тіну Кароль і Олю Полякову", - пише політтехнолог Олексій Голобуцький на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Перша привітала Пуґачову з 75-річчям і хвалилась, що пару хвилин стояла з нею на сцені. Друга запланувала концерт на Лазуровому узбережжі для «хороших русскіх» (організований росіянкою, ексдружиною російського олігарха Нікой Бєлоцерковской за участі Євґєнія Чічваркіна – котрий якраз привітав російських олігархів Фрідмана й Авєєна, «гроші і талант Путіна», зі зняттям санкцій) – але з пропозицією донатити на ЗСУ і «благодійними внесками €10 000 з особи». Ну і, звісно, з жовто-синім декором, то святе.
Що цікаво, купа народу негайно постала на захист обох – з аргументами, що є й «хорошиє русскіє». Ну і, звісно, донати на ЗСУ – універсальна індульгенція. Полякову захищати постали активніше, ніж Кароль: підключилась організаторка (та сама російська блогерка Бєлоцерковская), концертний директор, купа людей, наближених до естради...
І пишу я таке про «хороших людей» суто за гроші (навіть суми обговорюють), і допомогу ЗСУ не ціную, і візити «хороших русскіх» до Києва під час тривог... Востаннє така масована хвиля обурення моїми постами про співачку була років 5 тому: єдиним фронтом відомі, не дуже відомі і зовсім невідомі співаки, блогери, продюсери, естрадні діячі і просто читачі піднялись на захист Повалій. І навіть її «честі».)) Аж на дуель публічно викликали!)) Нічого, якось пережив (ні, дуелі не було – естрада не по цих справах, але Ліхута мужньо назвав мене в ФБ «гівном», цього вистачило для заголовків «знищив Голобуцького»). Звісно, ніяких вибачень від палких захисників після отримання Повалій російського громадянства і підключення її до кремлівської пропагандистської машини я не отримав.
Але по суті Повалій, Кароль, Полякова, Лорак, Потап займались однією справою довгі роки: будували свою кар’єру на тому, що тягли до України «русскій мір». Це голі факти і від цього ніде не дінешся. Але тепер вони поділились на три групи. Одні звалили до Росії і їм вдалось втулитись на тамтешній жорстко поділений ринок. Інші звалили за кордон, певний час старанно зображували «внє політікі» і ігнорували війну, але коли остаточно з’ясували, що це погано впливає на продажі, різко зафарбувались в жовто-блакитне і додали декор «благодійних зборів».
І треті достатньо швидко зробили те саме, однак масштабніше: з перекладом текстів українською, з активними промо-кампаніями благодійництва... Коротше, утверджують тезу, що вони «не такі» - хоча явно не усвідомлюють своєї ролі в розв’язуванні цієї війни. І, відповідно, не бачать причин каятись. Ну, було й було. Тепер ми інакші.
Цікава реакція авдиторії на тексти про них: критику перших сприймають позитивно і активно плюються в ту ж Повалій. Критику других допускають, але вважають, що донати і синьо-жовтий антураж нівелює майже все, «та не чіпляйтесь вже до них». А от критика третіх – табу.
До абсурду доходить: українців вписують в очевидний «другий сорт» порівняно і з новонаверненою російськомовною естрадою, і з «хорошимі русскімі». Кілька цитат з коментів: «Деякі Руські роблять для України набагато більше, ніж ті, хто має український паспорт. Зробіть стільки, скільки Чичваркін - отримаєте право судити. ...немає значення, що людина робила раніше, то була їх країна [РФ – О.Г.], а набагато важливіше, що людина робить зараз з початку війни, а роблять вони багато хороших справ для України, не те що "диванні патріоти"».
Ще раз: «хорошиє русскіє» для значної кількості читачів є більшими патріотами України, ніж українці, котрі десятиліттями обстоювали Україну від їхньої навали. Ну і, звісно, голосні піар-кампанії благодійності переважують звичайні регулярні збори на ЗСУ.
Скажімо чесно: якби фоточками з Чічваркіним і рештою розважались бійці під час відпусток – таке. Але це роблять люди, які 10, 20 років тягнули сюди «русскій мір», які винні в формуванні тут плацдарму Кремля і в початку війни. Вони можуть пояснювати свою кар’єру як завгодно. Питання не в тому, щоб їх за це ганити (бо сенс вже?).
Головна штука власне в цьому симбіозі «хороших русскіх» і до 2022 орієнтованої на російський ринок естради. Я прекрасно розумію, в чому профіт обох сторін. «Хорошиє русскіє» розраховують на наших плечах зайти до влади в Росії – як нашими зусиллями так чи інакше буде знесено путінський режим. А їхні партнери з нашої естради розраховують, що як цим вдасться зайняти місце у владній ієрархії РФ, то для них знов відкриється багатий російський ринок. І вони знов зароблятимуть, як звикли, вже в «другой России» (і, звісно, повернуться до російськомовності – адже аудиторія має розуміти, і її ж не можна винуватити у війні і злочинах Путіна).
Тобто, грубо кажучи, Чічваркін зараз вкладається в Полякову і допомогу ЗСУ, щоб отримати потім своє тепле місце в Росії. А Полякова у взаємодії з ним має зараз свій заробіток і розраховує отримати потім вигідні умови вже на російському ринку. І всім буде добре, так би мовити.
Чим (і коли) закінчиться ця історія – час покаже. Для історії з Повалій знадобилось років чотири. Ну, але принаймні Чічваркін вже зняв пост підтримки Фрідмана і Авєна – вже досягнення.
--
П.С. І щоб обвинувачення на свою адресу «це замовні пости за гроші». Я займаюсь таким багато років: публічно борюсь з «русскім міром» в Україні, в публічному просторі, на ТБ, на естраді тощо. І в тому числі через це (ну і за жарти про Путіна) я з 2018-го в санкційному списку Кремля.
П.П.С. Таки зазначу: я займаюсь благодійністю – і власними коштами, і зборами на різні потреби. Хто відслідковує – в курсі. Але, на моє переконання, це все ж справа доволі інтимна, піаритись на цьому вважаю непотрібним. Цілком достатньо і медійної підтримки конкретних зборів за моєї участі – але суто для справи".
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.