
Гуморист Юрій Великий записав чергову пародію на реалії сьогодення – цього разу про воєнкора Владлена Татарського, який нещодавно загинув в Санкт-Петербурзі, передають Патріоти України.
«Другого квітня у Санкт-Петербурзі досить «голосно» пройшов «творчий вечір» колишнього кримінальника, а тепер уже і колишнього воєнкора Владлена Татарського. Чим усе закінчилося – всім відомо. Так і не встиг він усіх перемогти і всіх кого треба пограбувати», – написав Великий, презентуючи відео.
За сценарієм, після смерті воєнкор потрапляє, як йому пояснюють, в канцелярію. «Небесну?» – з надією перепитує Татарський. «Розмріявся! Підземну!» – вводить його у курс справи адміністратор, яка представляється Упирьовою Ельвірою. Татарський просить повернути його назад, бо, мовляв, обіцяв всіх перемогти. Упирьова з нього сміється: «Захарченко з Моторолою теж обіцяли! І що тепер? «Обіцяльники» свої завалили і сидять он мовчки».
Татарський пояснює, як потрапив до Ельвіри: «Проводив творчий вечір, вручили статуетку, втратив свідомість, прийшов в себе – тут». «Читала в новинах про вашу бомбезну вечірку! Непогано ти там відірвався. Аж сюди було чутно!», – розсміялася Упирова. Про свою професію Татарський розповідає так: «До 2014 року офіційно працював кримінальником. А потім, коли втік з в’язниці, отримав народного героя ДНР/ЛНР. А вже після цього став працювати воєнкором. Годував народ пропагандою».
Ельвіра пропонує роботу новопробулому: «Дуже почесна – валізи носитимеш за однією людиною. Тільки треба трішки почекати. А поки – вільний графік. Ось тобі квиток, підеш на концерт всіма шановного Йосипа Давидовича. А зараз можеш сходити на екскурсію за руським военним кораблем. Це туди! – махає убік рукою. – У морячків там спитаєш. Шойгуй звідси!».
Підозрювану в теракті у Львові впізнав її колишній вчитель з фізичної культури. Чоловік розповів, що в школі вона була одиначкою та не мала друзів. У коментарі Суспільному вчитель розповів, що впізнав свою ученицю, коли побачив її фото в новинах, перед...
"Ідея цього тексту народилася, або виникла, або з’явилася, або навіть вигулькнула 2-3 тижні тому, коли я отримав запрошення завітати на конференцію з приводу майбутнього України. Після офіційної частини була і не офіційна, тобто розслаблена, несерйозна...